 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
78621 Яблунів
У 1593 році король Сігізмунд ІІІ Ваза дозволив Станіславу Влодеку заснувати на землях села Стопчатова містечко, яке 1602 року отримало магдебурзьке право та було назване Влодковом. Проте наступні власники містечка Яблоновські у 1630-1640рр. перейменували його за своїм прізвищем на Яблунів. У 1940 році став селищем міського типу та райцентром, але 1962 року увійшов до Косівського району. Нині тут проживає понад дві тисячі мешканців.
Перша римсько-католицька святиня (звісно, дерев'яна) мала постати у містечку Влодків у першій половині XVIIст. після його заснування, а у першій половині наступного століття (за деякими даними, навіть раніше - 1683 року) її замінив черговий дерев'яний костел, що підтверджується як датованими сороковими роками цього століття предметами оснащення, так і документом 1760 року відновлення/заснування парафії.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: січень, 24 | |
| На цю дату відсутня інформація про важливі події історії святинь та служіння архіпастирів | |
| Наступна дата: січень, 25 | |
| 2004 | - єпископ Станіслав Широкорадюк освятив нижній костел Пресвятої Діви Марії Матері Церкви у Києві на Перова; |
Отже, 18 лютого 1760 року місцевий власник Йосиф Яблоновський фундував в Яблунові чи то заснування, чи відновлення парафії. Але документ не передбачав спорудження храму, що свідчило про його існування на той момент, а кошти спрямовувались на спорядження костелу та забезпечення діяльності душпастирів. Втім, ця парафія, заснована у неформальний, непідтверджений церковною владою спосіб, аж до 80-х років ХІХст. мала статус лише локальної капеланії, до того ж обслуговувалась вона спочатку домініканцями, а в у 20-х роках ХІХст. - єзуїтами.
У 70-х роках XVIII століття святиня у Яблунові описувалась 'елегентною', збудованою із ялинкового дерева, в доброму стані, проте присінок вже потребував ремонту, а дзвіниця не мала дзвонів. Тому через брак коштів її розібрали, щоб відремонтувати передсінок. Костел мав головний вівтар із образом Матері Божої Ченстоховської. У першій половині ХІХст. храм вже вважався малим та дуже знищеним. 1820 року мав три вівтарі (головний із іконами Христа Милосердного, Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії та Матері Божої Скорботної та бічні св. Теклі і св. Йосифа) та муровану того ж року дзвіницю з трьома дзвонами. У 1833 році головний вівтар присвячувався Непорочному Зачаттю Пресвятої Діви Марії, а бічні - св. Анні і Матері Божій Ченстоховській, а парафіяльний будинок став непридатним для використання. Ймовірно, що його збудували вже у другій половині цього століття.
У 1887 році було здійснено часткову зовнішню реставрацію костелу в Яблунові, 1891 року відновили головний вівтар, а 1898 року - весь інтер'єр святині. Під час І світової війни суттєво постраждали парафіяльний будинок та інші господарські приміщення, відбудовувати які довелось адміністратору парафії (у першій половині 20-х років) о. Константину Кручеку. Швидше за все, у міжвоєнний період також не обійшлось без якихось робіт із реставрації досить вже старого храму, проте інформація про це відсутня (за винятком бічного вівтаря Матері Божої Непорочної, відновленого 1933 року).
Від 1935 року парафію в Яблунові адміністрував о. Петро Шафранець, охоплювала вона ще півтора десятки сусідніх сіл, нараховувала понад шість сотень вірян та мала філіальні святині у Космачі і Нижньому Березові. Костел не зберігся (за непідтвердженою інформацією, був спалений разом із усім спорядженням 1944 року під час нападу вояків УПА).
