KOSÓW. Kaplica p.w. Matki Bożej Różańcowej (1872 - 1873). Iwano-Frankiwski obw., Kosowski r-n

78600 Косів

Перші відомості про Косів містяться у грамоті князя Свидригайла від 1424 року, у 60-х роках XVIст. поблизу виросло місто, яке отримало назву Риків. Проте воно було знищене і відновлене вже під назвою Косів, а село Косів перейменували на Старий Косів. Як місто вперше згадується 1579 року, хоча вважається, що міські права надані лише 1654 року. З 60-х років XIXст. Косів був повітовим центром, у радянські часи став райцентром. 1937 року його назвали Косовим Гуцульським, щоб відрізнити від інших Косовів, проте ця назва не прижилась. На початку 80-х років ХІХст. мав 2795 мешканців (більшість - українці), нині - дев'ять тисяч осіб.

Парафіяльний дерев'яний костел у Косові, що існував від початку XVIIIст., у 1777р. замінили іншим дерев'яним храмом, який 1881 року згорів. Тому у 1890-1897рр. постав мурований костел Матері Божої Святого Розарію. Але ще раніше, на початку 70-х років ХІХст. збудували муровану цвинтарну каплицю, яка двічі була парафіяльною святинею (у 80-х - 90-х роках ХІХст. після пожежі у костелі, а потім - у пострадянські часи).

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: lipiec, 08
1709	- закладено наріжний камінь під будівництво костелу св. Станіслава Костки у Самборі на Львівщині;
1901	- інгрес ординарія Луцько-Житомирського єпископа Кароля Недзялковського до Луцької катедри;
Następna data: lipiec, 09
1713	- призначений єпископом-помічником Львівським о. Стефан Рупневський (майбутній ординарій в Кам'янці-Подільському і Луцьку) висвячений на єпископа у Кракові;
1742	- призначений Кам'янець-Подільським єпископом-ординарієм о. Миколай Дембовський, майбутній Львівський архієпископ-номінант;
1911	- освятили новозбудований костел Матері Церкви у Твіржі на Львівщині;
1994	- освячено після ремонту костел Пресвятої Трійці у Банилові-Підгірному на Буковині;

Цвинтарна каплиця в Косові у схематизмах Львівської архідієцезії згадується від 1873-1875 років. Відомо, що у ній перепоховали рештки косівського настоятеля о. Ришарда Гвяздовського, який прослужив в парафії з 40-х років до своєї смерті 1866 року. Коли у 80-х - 90-х роках вона виконувала функцію парафіяльної святині, то мала досить скромне оснащення: тимчасовий вівтар, стару фісгармонію, дерев'яну хрестильну купіль, конфесіонал, дві лавки, образ Матенрі Божої Ченстоховської у золотому накладі, а також 18 інших ікон.

Схематизми 1908-1912 років подають в якості фундатора цвинтарної каплиці у Косові Миколая Волощука із поселення Москалівка, яке нині є частиною Косова, а тоді налічувало понад півтисячі вірян. Будівництво датоване 1872 роком, а освячення - 1873 роком. Цікаво, що ця каплиця у міжвоєнних схематизмах згадується лише 1936 року. За радянської влади її використовували як майстерню з виробництва надгробних пам'ятників.

З відновленням церковного життя 1 листопада 1991 року повернену сакральну споруду у Косові було освячено у якості парафіяльного храму, оскільки колишній парафіяльний костел знищили після ІІ світової війни. Вона отримала новий вівтар, в який помістили дерев'яні скульптурки кінця XIX - початку ХХ століть Матері Божої та двох святих, а також інші фігурки цього періоду. 2004 року у Косові розпочалось будівництво нового мурованого костелу Матері Божої Святого Розарію, до якого пізніше перенесли відреставровані скульптурки кінця XIX - початку ХХ століть Ісуса Христа, Матері Божої та святих. 15 листопада 2014 року архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відновлену каплицю.