|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
78600 Косів
Перші відомості про Косів містяться у грамоті князя Свидригайла від 1424 року, у 60-х роках XVIст. поблизу виросло місто, яке отримало назву Риків. Проте воно було знищене і відновлене вже під назвою Косів, а село Косів перейменували на Старий Косів. Як місто вперше згадується 1579 року, хоча вважається, що міські права надані лише 1654 року. З 60-х років XIXст. Косів був повітовим центром, у радянські часи став райцентром. 1937 року його назвали Косовим Гуцульським, щоб відрізнити від інших Косовів, проте ця назва не прижилась. На початку 80-х років ХІХст. мав 2795 мешканців (більшість - українці), нині - дев'ять тисяч осіб.
Парафія та перший (дерев'яний) костел у Косові відомі від початку XVIII століття. Постали коштом місцевих власників Юрія та Маріанни Дідушицьких, які, зокрема, пожертвували земельну ділянку під храм, виділили певну суму грошей і майна на утримання настоятеля та 1705 року звільнили чотирьох своїх підданих від будь-яких поборів взамін на виконання ними послуг при святині.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: грудень, 07 | |
| 1998 | - Папа Йоан Павло II для костелу Бога Отця Милосердного у Запоріжжі освятив наріжний камінь та передав його майбутньому єпископу о. Яну Собіло через свого секретаря майбутнього архієпископа о. Мечислава Мокшицького; |
| 2001 | - призначений титулярним архієпископом Равелло та Апостольським нунцієм в Грузії і Вірменії (а потім - і в Азербайджані) майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Клаудіо Ґуджеротті; |
| 2008 | - єпископ Ян Нємєц освятив вівтар каплиці Успіння Пресвятої Діви Марії у Волиці на Хмельниччині; |
| Наступна дата: грудень, 08 | |
| 1737 | - інгрес до Кам'янець-Подільської катедри єпископа Франциска Кобельського; |
| 1873 | - о. Валерій Буш освятив новозбудований костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Печеніжені на Івано-Франківщині; |
| 1878 | - висвячений на священника у Перемишлі (Польща) місцевим ординарієм єпископом Мацеєм Хіршлером майбутній єпископ-помічник Львівський та кардинал Ян Пузина; |
| 1890 | - освячено новозбудований костел св. Йосифа, Обручника Пресвятої Діви Марії у Поникві на Львівщині; |
| 1926 | - новозбудовану каплицю у Рокитному на Рівненщині освятив о. Станіслав Фіялковським; |
| 1927 | - освячено відновлену каплицю Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії сс.-непорочниць у Мацеєві (Лукові) на Волині; |
| 1930 | - новоспоруджений костел Христа Царя у Львові-Брюховичах освятив архієпископ Болеслав Твардовський; |
| 1932 | - освячено новоспоруджений гарнізонний костел св. Йосифа, Улюбленця у Рівному; |
| 1933 | - новозбудований костел св. Ізидора у Римачах на Волині освятив о. Стефан Ястжембський; |
| 1991 | - єпископ Ян Пурвінський освятив повернені верхній та нижній храми у Бердичеві на Житомирщині; |
| 1992 | - єпископ Маркіян Трофим'як в Остап'єму на Тернопільщині повторно освятив повернений храм під титулом Матері Божої Неустанної Допомоги i св. Вацлава; |
| 1995 | - єпископ Ян Ольшанський освятив новозбудований костел Пресвятої Трійці у Волочиську на Хмельниччині; |
| 2006 | - о. Ян Нємєц, призначений єпископом-поміником Кам'янець-Подільськи, консекрований кардиналом Мар'яном Яворським у Кам'янець-Подільському катедрі; |
| 2007 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив дзвінницю поруч з каплицею Матері Божої Чудотворного Медальйона та св. Андрія Боболі у Мерефі на Харківщині та дзвін на ній; |
| 2010 | - о. Ян Собіло, номінований єпископм-помічником Харківсько-Запорізьким, висвячений на єпископа у Харківській катедрі єпископом Харківсько-Запорізьким Мар’яном Бучеком; |
| 2018 | - єпископ Віталій Кривицький в каплиці Воздвиження Хреста Господнього у Києві освятив пам'ятну таблицю о. Тадеушу Хоппе SDB; |
| 2019 | - єпископ Едвард Кава в костелі св. Миколая у Куликові на Львівщині освятив новий вівтар, амвон, вхідні двері та відновлений вівтарний хрест; |
У 1721 році парафією опікувався о.-кармеліт Кросінський, що замінив о. Грохальського, який перевівся до Станіславова. Тоді 'убогий занедбаний костелик' мав титул св. Миколая, єпископа, та три вівтарі, бічні з яких були присвячені св. Миколаю та св. Антонію і теж вимагали ремонту. У 1734-1740 роках Маріанна Дзєдушицька запросила до Косова францисканців конвентуальних та з дозволу церковної влади доручила їм адміністрування парафії. 1772 року костел занотовано як старий та в поганому технічному стані, що мав чотири вівтарі - головний із образом Матері Божої з Дитятком, два старі та ще один, присвячений св. Тадею, проте вже 1774 року ікону св. Миколая із бічного вівтаря перенесли до головного, і храм знову містив лише три вівтарі.
У 1777 році францисканці коштом родини Дідушицьких збудували новий дерев'яний костел, але вже під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії. Його консекрація відбулась 1781 року. 1787 року австрійська влада ліквідувала францисканський монастир в Косові. В першій третині XIX століття храм був гарно оздобленим, мав три 'намальовані на стіні' вівтарі (головний Пресвятої Діви Марії і св. Миколая та бічні св. Франциска і св. Антонія) та нову дерев'яну дзвіницю на три дзвони, що замінила стару з 1788 року. У 1821-1837рр. парафією опікувались єзуїти. Від 40-х років святиня вже потребувала ремонту, який, попри підготовку до нього, так і не відбувся, оскільки 20 липня 1881 року храм згорів.
Богослужіння у Косові перенесли до цвинтарної каплиці. І лише 2 серпня 1890 року коломийський декан і настоятель о. Зигмунт Павловський освятив наріжний камінь під будівництво нового і вже мурованого костелу, яке завершилось, в основному, 1892 року. 13 вересня 1897 року новоспоруджений храм консекрували під титулом Матері Божої Святого Розарію. Костел мав три неоготичні дерев'яні вівтарі кінця XIX чи початку ХХ століть, муровану дзвіницю з трьома дзвонами, а також дві каплички із скульптурками Матері Божої і св. Яна Непомуцького. Від 1925 року парафію, що налічувала більше 1200 вірян у місті та ще у понад десятці сусідніх сіл, обслуговував настоятель о. Максиміліан Маєвський, якого 1938 року замінили конвентуальні францисканці. До парафії належали філіальні костел у Жаб'єму (нині - Верховина) та капличка у Смодні, а до дугого десятиліття ХХ століття - ще й костел у Новоселиці.
За радянської влади косівський костел було висаджено у повітря 1957 року (за іншими даними - 1968 року), а на цьому місці збудували мистецький навчальний заклад. З 1991 року місцеві римо-католики послуговувались вже згаданою цвинтарною каплицею, а у 2004-2008 роках збудували новий мурований костел під старим титулом.
Головна сторінка