KOSÓW. Kościół p.w. Matki Bożej Różańcowej (2004 - 2008). Iwano-Frankiwski obw., Kosowski r-n

78600 Косів,
вул. Міцкевича, 9,
+380 (3478) 201-23

Перші відомості про Косів містяться у грамоті князя Свидригайла від 1424 року, у 60-х роках XVIст. поблизу виросло місто, яке отримало назву Риків. Проте воно було знищене і відновлене вже під назвою Косів, а село Косів перейменували на Старий Косів. Як місто вперше згадується 1579 року, хоча вважається, що міські права надані лише 1654 року. З 60-х років XIXст. Косів був повітовим центром, у радянські часи став райцентром. 1937 року його назвали Косовим Гуцульським, щоб відрізнити від інших Косовів, проте ця назва не прижилась. На початку 80-х років ХІХст. мав 2795 мешканців (більшість - українці), нині - дев'ять тисяч осіб.

Парафія та дерев'яний костел у Косові відомі від початку XVIII століття під титулом св. Миколая, єпископа. У 1777р. спорудили наступний дерев'яний храм для францисканців конвентуальних коштом Тадея Дідушицького. 20 липня 1881 року ця святиня згоріла, тому 2 серпня 1890 року було освячено наріжний камінь під будівництво нового мурованого костелу. 13 вересня 1897 року новоспоруджений храм освятили під титулом Матері Божої Святого Розарію.

Ważne wydarzenia
w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: luty, 18
1703 - народився майбутній єпископ Самуїл Гловінський (ймовірно, на теренах нинішньої Івано-Франківщини);
1761 - єпископ Антоній Воллович консекрував новозбудований храм Матері Божої Ангельської у Вінниці;
1864 - у Львові народився майбутній архієпископ-митрополит Львівський Болеслав Твардовський;
2020 - Папа Франциск прийняв зречення єпископа Броніслава Бернацького з уряду ординарія Одесько-Сімферопольського та призначив новим ординарієм єпископа-коад'ютора Станіслава Широкорадюка;
Następna data: luty, 20
1701 - інгрес до Львівської архікатедри архієпископа-митрополита Львівського Константія Зелінського;

За радянської влади косівський костел висадили у повітря. З 1991 року місцеві римо-католики послуговувались цвинтарною каплицею, а 2004 року розпочалось будівництво нового мурованого костелу за проектом парафіянина Олександра Лінди. 14 квітня 2005 року завершили укладання фундаменту, 25 квітня цього ж року почали зводити стіни, що тривало до кінця травня, а в червні було покладено дах і покриття. 4 листопада 2007 року кардинал Мар'ян Яворський вмурував освячений Папою Бенедиктом XVI наріжний камінь храму.

5 жовтня 2008 року кардинал Яворський консекрував новозбудований костел у Косові. 8 жовтня 2016 року єпископ Мар'ян Бучек очолив урочистість з нагоди 25-річчя повернення першої післявоєнної парафіяльної святині (цвинтарної каплиці), з якої до нового храму повернулись відреставровані скульптурки кінця XIX - початку ХХ століть Ісуса Христа, Матері Божої та святих. 25 вересня цього ж року архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив до костелу реліквії св. Йоана Павла ІІ, а 14 листопада 2020 року - мощі бл. Якова Стрепи. 26 вересня 2021 року храм отримав реліквії бл. Марти Вєцкої.

Парафію у Косові обслуговують дієцезіальні священники, від 2003 року тут працюють також сестри-феліціанки ((згромадження Сестер св. Фелікса з Канталіційо), які, зокрема, з 2009 року опікуються парафіяльним дитячим садочком 'Світлиця св. Франциска'.

INNE ŚWIATYNI Z TYMI SAMYMI:
Lokalizacja: Archid-ja Lwowska, Iwano-Frankiwski obw.; Status: KOŚCIOŁY / Zwyczajne; Przynależność i stan: Katolickie / Rzymsko-katolicke; Wezwanie: MATKI BOŻEJ / Różańca; Wiek: XIX-XXI wieki / XXI wiek / I połowa; Duchowieństwo: Zakonnice / Іnne siostry;