78665 Кути,
вул. Тюдівська, 5,
f.b.: groups/1025327799622035
Поселення Кути відоме у джерелах з 1427, 1442, 1444 та 1448 років. Отримало магдебурзьке право 1715 року. Сюди переселились вірмени та євреї із Молдавського князівства. 1765 року тут проживало майже півтисячі мешканців, а 1849 - 3700. Кути втратили статус міста 1944 року, ставши селищем міського типу. Від грудня 1939 року деякий час були центром району. Нині тут проживає понад 4 тисячі осіб.
Попри відсутність вагомих доказів, парафію у Кутах вважають заснованою 1727 року (завдяки місцевому власнику Йосифу Потоцькому). Але його коштом не пізніше 1721 року лише збудовано дерев'яний храм Непорочного Зачаття Пресвятої діви Марії для католиків вірменського і латинського обрядів, який отримав вірменського священника, що не знав ні латини, ні польської мови. І це не викликало застережень, бо заледве два десятки існуючих в місті римо-католиків цілком могли відвідувати костел у Косові. Ймовірно, що у першій половині XVIIIст. кутівський храм згорів (чи був спалений нападниками), проте його замінили іншою дерев'яною святинею.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: серпень, 12 | |
| 1777 | - єпископ Криспін Цешковський у Більшівцях на Івано-Франківщині освятив храм Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією ззовні та 7 його вівтарів; |
| 1862 | - в Лує (Острогівка) Самарської губернії Росії народився майбутній єпископ-ординарій Тираспольський Йосиф Кесслер; |
| 1995 | - у головному вівтарі костелу св. Йосифа у Чечельнику на Вінничині урочисто встановлено чудотворний образ Матері Божої Ченстоховської XVIII століття; |
| Наступна дата: серпень, 13 | |
| 2002 | - кардинал Мар'ян Яворський освятив розпис костелу св. Антонія у Лосячі на Тернопільщині; |
| 2016 | - архієпископ Мечислав Мокшицький у співслужінні єпископів Віталія Скомаровського, Леона Дубравського, Станіслава Широкорадюка, Яна Собіло та Мар'яна Бучека освятив скульптуру Матері Божої Непорочної на площі перед будинком харківських єпископів; |
Лише у середині XVIII спільна парафія вірменського та латинського обрядів отримала фінансово-майнове забезпечення, а тільки 1775 року архієпископ Львівський Вацлав Сераковський дозволив вірменським священникам здійснювати душпастирство для римо-католиків. Фактично це і стало початком існування місцевої парафії, до якої увійшли також сусідні села. Тоді храм мав головний вівтар із образом Пресвятої Діви Непорочної та чотири бічних. Але і цей костел згорів 1779 року. Його замінив 1786 року мурований храм під тим же титулом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, що пізніше став лише вірменським. І тільки 1840 року у Кутах нарешті постала капеланія західного обряду, якою наступного року став опікуватись о.-латинник Михайло Клосовський. Її святинею у 1841-1861 роках була греко-католицька церква Пресвятої Трійці (у спільному користуванні).
Перший храм латинського обряду (дерев'яний) було збудовано коштом парафіян 1861 року на земельній ділянці, отриманій 1858 року, та освячено 29 вересня 1861 року під титулом Воздвиження Святого Хреста. Завдяки фінансовій допомозі влади 1863 року завершили його оснащення (чотири дерев'яні вівтарі та інший костельний інвентар). Проте 1895 року ця святиня згоріла майже зі всім костельним оснащенням. У 1896 році завдяки зусиллям настоятеля о. Яна Смаговича на земельній ділялнці, звільненій від згарища попереднього храму, було закладено фундамент під новий і вже мурований за проектом львівського інженера Лукаша Родашевського. Новозбудований костел освятили 1898 року під титулом Пресвятого Серця Господа Ісуса.
У 1909 році святиню оздобили розписами художники Адольф Ожеховський (Коломия) та Вацлав Єзьорко (Бохня, Польща). Весь міжвоєнний період (від 1920 року) та під час ІІсв. війни парафію обслуговував адміністратор о. Вікентій Смаль, маючи під своєю духовною опікою від тисячі до півтори тисяч вірних у двох десятках населених пунктах із філіальною дерев'яною каплицею 1934 року у Рибному.
Після ІІ світової війни зачинений костел у Кутах радянська влада використовувала як складське приміщення. 30 жовтня 1993 року повернений 1990 року колишній храм після часткового ремонту заново освятили. Відтоді здійснюється реставрація костелу. Парафію обслуговують дієцезіальні священники.
Костели і каплиці України