|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
78430 Битків,
вул. Промислова
Вперше в документах згадується у 1390 році як Будково, яке поступово, у XVI-XVII століттях змінилось на Битків. 1856 року тут проживало 1299 мешканців, 1887 року - близько 1400, 1939 року - 4600, у тому числі 3020 українців, а також 1500 поляків і 40 німців, які прибували від початку ХХст. на нафтопромисел і проживали у присілку Колонія (Копальня, Промисл), нині селище (міського типу) має понад 4400 осіб.
Хоча Битків регулярно подавався у схематизмах Львівської архідієцезії у складі парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Солотвині, проте лише 1894 року там зазначена наявність римо-католиків (чотирьох осіб). На початку ХХ століття їх було вже три десятки, а 1914 року - аж шість сотень вірних.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: листопад, 09 | |
| 1834 | - інгрес до Львівської архікатедри митрополита-архієпископа Франциска Лушина; |
| 1924 | - вмуровано наріжний камінь костелу cв. Станіслава Костки у Чемеринцях на Львівщині; |
| 1996 | - храм Діви Марії Цариці у Кобелевиці на Закарпатті освятив єпископ Антал Майнек; |
| 1997 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Коростишеві на Житомирщині консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк; |
| 2019 | - у Київській співкатедрі консекрований Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Гуджеротті о. Олександр Язловецький, призначений єпископом-помічником Київсько-Житомирським; |
| 2020 | - у крипті Кам'янець-Подільської катедри поряд з єпископом-ординарієм Яном Ольшанським похоронено єпископа-помічника Яна Нємца; |
| Наступна дата: листопад, 10 | |
| 1717 | - храм у Тинній на Хмельниччині консекрував єпископ Стефан Рупневський під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії i св. Войцеха; |
| 1850 | - Фердинанд Кан, номінований ординарієм Тираспольським, висвячений на єпископа в Санкт-Петербурзі Могильовським архієпископом Казимиром Дмоховським; |
| 1900 | - єпископ Болеслав Клопотовський консекрував головний вівтар костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Городківці на Вінничині; |
| 2002 | - новозбудований храм Пресвятого Серця Господа Ісуса в Аристівці на Вінничині консекрував єпископ Броніслав Бернацький; |
Зрозуміло, що вже тоді, перед І світовою війною внаслідок різкого збільшення католиків латинського обряду докладались зусилля щодо спорудження у Биткові власного храму та утворення душпастирського осередку, проте неоготичний мурований костел тут розпочали будувати лише 1923 року, ймовірно, за проектом інженера Стефана Березовського та його колег Віктора Кульчицького і Францішка Ульріха (вони ж і керували спорудженням). 29 грудня цього ж року було засновано парафію, яку виділили із солотвинської (богослужіння розпочали проводити тимчасово в обширному гаражі), а в грудні наступного року будівництво битківської святині завершили. Здійснювали його коштом нафтових працедавців. Від 1924 року весь міжвоєнний період парафію чисельністю 1500-2000 вірних обслуговував настоятель о. Тит Корчик, який до того служив адміністратором у делятинській парафії св. Франциска Асизького.
Перше богослужіння у новозбудованому костелі в Биткові, який присвятили св. Варварі, о. Корчик звершив 23 грудня 1924 року. Значну частину дерев'яного оснащення храму, у тому числі неоготичні дубові вівтарі, спроектував Ян Войтович із Перемишлян. Весною 1929 року в костелі встановили головний вівтар із скульптуркою Матері Божої Непорочної та образом св. Варвари, а 1931 року - два бічні вівтарі із скульптурками св. Йосифа і Матері Божої Непорочної. 1934 року постав дерев'яний парафіяльний будинок. На початку 1937 року відбувалась підготовка до консекрації храму, яку 12 травня цього ж року здійнив у присутності 14 священників єпископ Євгеній Базяк.
Ймовірно, що ще у 20-ті роки поруч із храмом у Збиткові збудували муровану дзвіницю на три дзвони, які під час ІІ світової війни конфіскували німці. У листопаді 1945 року о. Корчик разом із парафіянами-поляками та більшою частиною костельного майна виїхав із Биткова до Польщі. Зачинена святиня якийсь час пустувала, а в 50-х роках в ній облаштували шкільний спортзал. 2010 року колишній римсько-католицький храм віддали греко-католикам, які після ремонту урочисто освятили його 4 грудня 2011 року як свою церкву під старим костельним титулом св. Великомучениці Варвари.
Головна сторінка