БИТКІВ. Колишній костел св. Варвари (Барбари) (1923 - 1924). Івано-Франківська обл., Надвірнянський р-н

78430 Битків,
вул. Промислова

Вперше в документах згадується у 1390 році як Будково, яке поступово, у XVI-XVII століттях змінилось на Битків. 1856 року тут проживало 1299 мешканців, 1887 року - близько 1400, 1939 року - 4600, у тому числі 3020 українців, а також 1500 поляків і 40 німців, які прибували від початку ХХст. на нафтопромисел і проживали у присілку Колонія (Копальня, Промисл), нині селище (міського типу) має понад 4400 осіб.

Хоча Битків регулярно подавався у схематизмах Львівської архідієцезії у складі парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Солотвині, проте лише 1894 року там зазначена наявність римо-католиків (чотирьох осіб). На початку ХХ століття їх було вже три десятки, а 1914 року - аж шість сотень вірних.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: листопад, 10
1717 - храм у Тинній на Хмельниччині консекрував єпископ Стефан Рупневський під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії i св. Войцеха;
1850 - Фердинанд Кан, номінований ординарієм Тираспольським, висвячений на єпископа в Санкт-Петербурзі Могильовським архієпископом Казимиром Дмоховським;
1900 - єпископ Болеслав Клопотовський консекрував головний вівтар костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Городківці на Вінничині;
2002 - новозбудований храм Пресвятого Серця Господа Ісуса в Аристівці на Вінничині консекрував єпископ Броніслав Бернацький;
Наступна дата: листопад, 11
1863 - новозбудований храм св. Архангела Михаїла консекрував архієпископ Львівський Франциск Вежхлейський;
1923 - інгрес до Львівської архікатедри архієпископа-митрополита Львівського Болеслава Твардовського;
1928 - освячено земельну ділянку під будівництво костелу Матері Божої Остробрамської у Львові;
1992 - після завершення ремонту освятили костел cвв. Апп. Петра і Павла у Череші на Буковині;
1994 - відремонтований костел Всіх Святих у Букачівцях на Івано-Франківщині освятив єпископ Маркіян Трофим'як;
2000 - новозбудований костел св. Ядвіги у Жовтому Броді на Житомирщині консекрував єпископ Ян Пурвінський;
2004 - отримав єпископське свячення з рук кардинала Джованні Лайоло майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Томас Галліксон;
2016 - архієпископ Мечислав Мокшицький за участю єпископів Антала Майнека і Ніла Лущака освятив перед Мукачівською катедрою скульптуру св. Мартина;
2019 - о. Микола Лучок призначений єпископом-помічником Мукачівської дієцезії;
2020 - єпископ Станіслав Широкорадюк відкрив та освятив створений з ініціативи єпископа Броніслава Бернацького пам'ятник знищеному храму св. Климентія в Одесі;
2021 - в каплиці св. Йосифа в Мукачеві на Закарпатті за участю Апостольського нунція в Україні архієпископа Вісвальдаса Кульбокаса освячено відреставрований орган початку ХІХ століття, привезений з парафії св. Фелікса в Округлій;

Зрозуміло, що вже тоді, перед І світовою війною внаслідок різкого збільшення католиків латинського обряду докладались зусилля щодо спорудження у Биткові власного храму та утворення душпастирського осередку, проте неоготичний мурований костел тут розпочали будувати лише 1923 року, ймовірно, за проектом інженера Стефана Березовського та його колег Віктора Кульчицького і Францішка Ульріха (вони ж і керували спорудженням). 29 грудня цього ж року було засновано парафію, яку виділили із солотвинської (богослужіння розпочали проводити тимчасово в обширному гаражі), а в грудні наступного року будівництво битківської святині завершили. Здійснювали його коштом нафтових працедавців. Від 1924 року весь міжвоєнний період парафію чисельністю 1500-2000 вірних обслуговував настоятель о. Тит Корчик, який до того служив адміністратором у делятинській парафії св. Франциска Асизького.

Перше богослужіння у новозбудованому костелі в Биткові, який присвятили св. Варварі, о. Корчик звершив 23 грудня 1924 року. Значну частину дерев'яного оснащення храму, у тому числі неоготичні дубові вівтарі, спроектував Ян Войтович із Перемишлян. Весною 1929 року в костелі встановили головний вівтар із скульптуркою Матері Божої Непорочної та образом св. Варвари, а 1931 року - два бічні вівтарі із скульптурками св. Йосифа і Матері Божої Непорочної. 1934 року постав дерев'яний парафіяльний будинок. На початку 1937 року відбувалась підготовка до консекрації храму, яку 12 травня цього ж року здійнив у присутності 14 священників єпископ Євгеній Базяк.

Ймовірно, що ще у 20-ті роки поруч із храмом у Збиткові збудували муровану дзвіницю на три дзвони, які під час ІІ світової війни конфіскували німці. У листопаді 1945 року о. Корчик разом із парафіянами-поляками та більшою частиною костельного майна виїхав із Биткова до Польщі. Зачинена святиня якийсь час пустувала, а в 50-х роках в ній облаштували шкільний спортзал. 2010 року колишній римсько-католицький храм віддали греко-католикам, які після ремонту урочисто освятили його 4 грудня 2011 року як свою церкву під старим костельним титулом св. Великомучениці Варвари.

Фотознімок: Valerii Kich

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.