 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
78400 Надвірна,
вул. Грушевського, 7,
+380 (3475) 272-05,
f.b.: parafianadvirna.rkc
Уперше Надвірна згадується у 1589 чи навіть 1578 роках, хоча поселення засноване набагато раніше, про що свідчать залишки давньоруського городища на північно-західній околиці міста. 1591 року отримала магдебурзьке право. Від 1867 року була центром повіту. 1880 року місто мало 1867 мешканців (1762 греко- і 709 римо-католиків). Від 1939 року є райцентром з населенням понад 22 тисячі осіб.
У 1599 році у Надвірній була споруджена первинна частина сучасного мурованого костелу під титулом Пресвятої Трійці коштом родини місцевих власників Куропатвів, його освятив цього ж чи наступного року архієпископ Львівський Ян Соліковський. Облаштування храму тривало кілька років, і лише 1609 року була створена парафія. У 1649 році єпископ-помічник Львівський Андрій Сжедзинський освятив головний вівтар костелу та помістив у ньому реліквії свв. Лаврентія і Антонія Падуанського.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: січень, 14 | |
| 1722 | - єпископ Станіслав Гозій став ординарієм у Кам'янці-Подільському; |
| 1729 | - в Чарноцині на теренах Гнєзненської архідієцезії (Польща) народився майбутній єпископ Луцький Фелікс Турський; |
| 1850 | - інгрес до Львівськї катедри архієпископа-митрополита Львівського Лукаша Баранецького; |
| 1919 | - у Гутищі Бродському (парафія Пониква) Тернопільського воєводстсва народився майбутній єпископ Ян Ольшанський, ординарій Кам'янець-Подільський; |
| Наступна дата: січень, 15 | |
| 1812 | - архієпископ-митрополит Львівський Каетан Кіцький помер в резиденції в Оброшиному, де його і поховали; |
| 1842 | - ординарій Кам'янець-Подільський єпископ Франциск Мацкевич помер, похований у крипті місцевої катедри; |
| 1885 | - колишній ординарій Луцько-Житомирський єпископ Каспер Боровський помер у Плоцьку (Польща), похоронений у місцевій катедрі; |
| 2016 | - єпископ Станіслав Широкорадюк освятив каплицю Божого Милосердя у новоспорудженій будівлі монастиря у Маріуполі на Донеччині; |
У 1662 році визнано чудотворним надвірнянський образ Матері Божої Ченстоховської. У зв'язку з поширенням його культу 1713 року святиню перебудували за кошти Гелени Белжецької та її брата Олександра Куропатви. Тоді храм окрім головного вівтаря із згаданою вище іконою мав два бічні із образами св. Анни і св. Антонія Падуанського та Преображення Господнього і Матері Божої. 1739 року єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Адам Оранський освятив вівтар св. Анни. 1775 року костел окрім головного та двох бічних св. Анни і св. Антонія Падуанського містив ще два бічні вівтарі - св. Юрія, який 1741 року освятив єпископ-помічник Львівський вірменського обряду Яків Августинович, та Преображення Господнього. Була також дерев'яна дзвіниця з двома дзвонами.
У 1823 році під час пожежі міста постраждав також храм. Його грунтовна реставрація і часткова добудова відбулись 1837 року, а наступного костел консекрував (під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії) архієпископ Львівський Франциск Піштек. Від 1931 року парафію, яка у різіні часи мала філіальні святині у Велесниці (Лісній), Волосові, Гвізді, Лісній Тарновиці, Майдані-Гуті (нині - частина Верхнього Майдана), Назавизові, Пасічній, Перерослі, Рафайловій (нині - Бистриця) і Стримбі та налічувала понад п'ять з половиною тисяч вірних у місті і навколишніх селах (їх було півтора десятки), обслуговував настоятель о. Йосиф Смачняк. 1937 року храм добудували за проектом Лаврентія Дайчака (стара будівля стала передсінком та каплицею), проте повністю завершити перебудівлю завадила ІІ світова війна.
У 1945 році більшість парафіян-поляків разом із своїми душпастирями та цінним костельним майном, у тому числі чудотворним образом Матері Божої Ченстоховської, виїхала до Польщі. 1947 року костел у Надвірній радянська влада зачинила та використовувала його як склад і виробничі приміщення. 23 жовтня 1991 року повернений храм освятили, потім тривалий час відбувалось його відновлення. 1993 року вивезена ікона повернулись у вигляді копії.
Парафію обслуговують дієцезіальні священники.
