БУКАЧІВЦІ. Костел Всіх Святих (1822 - 1825). Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н

77065 Букачівці

Букачівці уперше письмово згадуються у 1438р., 1489 року отримали магдебурзьке право, поновлене 12 березня 1510 року. У 1880р. тут було 1840 мешканців, у тому числі 501 греко- і 280 римо-католиків, 1939 року - 3850, з них - 1480 поляків і 1220 українців, нині ж - понад 1200 осіб. У 1932-1934рр. Букачівці стали селом, а 1940 року - селищем міського типу. У 1939-1959рр. були районним центром, потім входили до Рогатинсько району, а від 2020 року - до Івано-Франківського.

З кінця XVI століття у Букачівцях існувала римсько-католицька святиня (можливо, це вже була замкова каплиця з одним вівтарем з образами Матері Божої і Христа Розіп'ятого), яка пізніше фігурувала у складі різних парафій. У 1747 році завдяки власнику міста Франциску Лущевському було споруджено невеликий дерев'яний костел Всіх Святих та засновано парафію, а замкову каплицю розібрали.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: грудень, 07
1998 - Папа Йоан Павло II для костелу Бога Отця Милосердного у Запоріжжі освятив наріжний камінь та передав його майбутньому єпископу о. Яну Собіло через свого секретаря майбутнього архієпископа о. Мечислава Мокшицького;
2001 - призначений титулярним архієпископом Равелло та Апостольським нунцієм в Грузії і Вірменії (а потім - і в Азербайджані) майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Клаудіо Ґуджеротті;
2008 - єпископ Ян Нємєц освятив вівтар каплиці Успіння Пресвятої Діви Марії у Волиці на Хмельниччині;
Наступна дата: грудень, 08
1737 - інгрес до Кам'янець-Подільської катедри єпископа Франциска Кобельського;
1873 - о. Валерій Буш освятив новозбудований костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Печеніжені на Івано-Франківщині;
1878 - висвячений на священника у Перемишлі (Польща) місцевим ординарієм єпископом Мацеєм Хіршлером майбутній єпископ-помічник Львівський та кардинал Ян Пузина;
1890 - освячено новозбудований костел св. Йосифа, Обручника Пресвятої Діви Марії у Поникві на Львівщині;
1926 - новозбудовану каплицю у Рокитному на Рівненщині освятив о. Станіслав Фіялковським;
1930 - новоспоруджений костел Христа Царя у Львові-Брюховичах освятив архієпископ Болеслав Твардовський;
1933 - новозбудований костел св. Ізидора у Римачах на Волині освятив о. Стефан Ястжембський;
1991 - єпископ Ян Пурвінський освятив повернені верхній та нижній храми у Бердичеві на Житомирщині;
1992 - єпископ Маркіян Трофим'як в Остап'єму на Тернопільщині повторно освятив повернений храм під титулом Матері Божої Неустанної Допомоги i св. Вацлава;
1995 - єпископ Ян Ольшанський освятив новозбудований костел Пресвятої Трійці у Волочиську на Хмельниччині;
2006 - о. Ян Нємєц, призначений єпископом-поміником Кам'янець-Подільськи, консекрований кардиналом Мар'яном Яворським у Кам'янець-Подільському катедрі;
2007 - єпископ Мар'ян Бучек освятив дзвінницю поруч з каплицею Матері Божої Чудотворного Медальйона та св. Андрія Боболі у Мерефі на Харківщині та дзвін на ній;
2010 - о. Ян Собіло, номінований єпископм-помічником Харківсько-Запорізьким, висвячений на єпископа у Харківській катедрі єпископом Харківсько-Запорізьким Мар’яном Бучеком;
2018 - єпископ Віталій Кривицький в каплиці Воздвиження Хреста Господнього у Києві освятив пам'ятну таблицю о. Тадеушу Хоппе SDB;
2019 - єпископ Едвард Кава в костелі св. Миколая у Куликові на Львівщині освятив новий вівтар, амвон, вхідні двері та відновлений вівтарний хрест;

У 1765-1774 роках цей храм у Букачівцях мав три вівтарі (головний Всіх Святих та бічні Пресвятої Діви Марії і св. Анни), а також дерев'яну дзвіницю з двома дзвонами. Ця святиня проіснувала, принаймні, до 1819 року, коли було занотовано її надзвичайно поганий технічний стан.

У 1822-1825 роках у Букачівцях спорудили мурований храм коштом чергового місцевого власника Каетана Уруського, який освятили 1838 року (стару дерев'яну святиню розібрали). Цей костел теж мав три вівтарі: головний - Всіх Святих, бічні - св. Аполонії і Святої Родини. У 1875-1876рр. тут працював адміністратором майбутній святий о. Зигмунт Гораздовський. Наприкінці ХІХ - на початку ХХ століть у храмі провели дрібні ремонтні роботи та незначні перебудови, відновлення святині також відбулось 1930 року. Від 1934 року парафію, що нараховувала понад 2500 вірян у самих Букачівцях та ще восьми сусідніх селах, обслуговував о. Йосиф Сліпко. У різні часи парафії належали каплиці у Луковці-Вишнівському, нині вже неіснуючому селі Каролівка, Черневі, а також цвинтарна у Букачівцях.

Джерело фотознімка: ishchuk.net

Під час і після ІІ світової війни аж до 1958 року о. Сліпко продовжував опікуватись букачівськими парафіянами. 7 червня 1958 року обласна влада санкціонувала перетворення храму на шкільний спортзал, а від початку 70-х років його використовували в якості складського приміщення. 1993 року суттєво зруйновану колишню культову споруду із зірваним дахом повернули місцевим римо-католикам. 11 листопада 1994 року відремонтований костел освятив єпископ Маркіян Трофим'як.

Букачівці тривалий час обслуговували дієцезіальні священники парафії св. Миколая у Рогатині, а нині ними опікуються душпастирі парафії Пресвятої Трійці у Бурштині.

Джерело фотознімка: rkc.lviv.ua
ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

ОСНОВНІ ПОДІЇ ЧИ ПУБЛІКАЦІЇ, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ СВЯТИНЕЮ
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.