77065 Букачівці
Букачівці уперше письмово згадуються у 1438р., 1489 року отримали магдебурзьке право, поновлене 12 березня 1510 року. У 1880р. тут було 1840 мешканців, у тому числі 501 греко- і 280 римо-католиків, 1939 року - 3850, з них - 1480 поляків і 1220 українців, нині ж - понад 1200 осіб. У 1932-1934рр. Букачівці стали селом, а 1940 року - селищем міського типу. У 1939-1959рр. були районним центром, потім входили до Рогатинсько району, а від 2020 року - до Івано-Франківського.
З кінця XVI століття у Букачівцях існувала римсько-католицька святиня (можливо, це вже була замкова каплиця з одним вівтарем з образами Матері Божої і Христа Розіп'ятого), яка пізніше фігурувала у складі різних парафій. У 1747 році завдяки власнику міста Франциску Лущевському було споруджено невеликий дерев'яний костел Всіх Святих та засновано парафію, а замкову каплицю розібрали.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: luty, 15 | |
| 1778 | - в каплиці резиденції львівських архієпископів в Оброшиному Львівський архієпископ вірменського обряду Яків Августинович у присутності хворого архієпископа Вацлава Сераковського висвятив на єпископа о.Фердинанда Кіцького, призначеного єпископом-помічником Львівським; |
| 1917 | - інгрес до Житомирської катедри єпископа Ігнатія Дубовського, призначеного ординарієм Луцько-Житомирським; |
| 1992 | - частково впорядкований костел св. Йосифа у Миколаєві освятив єпископ Ян Ольшанський; |
| Następna data: luty, 16 | |
| 1899 | - призначений єпископом-помічником Перемишльським о. Йосиф Пельчар, майбутній святий; |
У 1765-1774 роках цей храм у Букачівцях мав три вівтарі (головний Всіх Святих та бічні Пресвятої Діви Марії і св. Анни), а також дерев'яну дзвіницю з двома дзвонами. Ця святиня проіснувала, принаймні, до 1819 року, коли було занотовано її надзвичайно поганий технічний стан.
У 1822-1825 роках у Букачівцях спорудили мурований храм коштом чергового місцевого власника Каетана Уруського, який освятили 1838 року (стару дерев'яну святиню розібрали). Цей костел теж мав три вівтарі: головний - Всіх Святих, бічні - св. Аполонії і Святої Родини. У 1875-1876рр. тут працював адміністратором майбутній святий о. Зигмунт Гораздовський. Наприкінці ХІХ - на початку ХХ століть у храмі провели дрібні ремонтні роботи та незначні перебудови, відновлення святині також відбулось 1930 року. Від 1934 року парафію, що нараховувала понад 2500 вірян у самих Букачівцях та ще восьми сусідніх селах, обслуговував о. Йосиф Сліпко. У різні часи парафії належали каплиці у Луковці-Вишнівському, нині вже неіснуючому селі Каролівка, Черневі, а також цвинтарна у Букачівцях.
Під час і після ІІ світової війни аж до 1958 року о. Сліпко продовжував опікуватись букачівськими парафіянами. 7 червня 1958 року обласна влада санкціонувала перетворення храму на шкільний спортзал, а від початку 70-х років його використовували в якості складського приміщення. 1993 року суттєво зруйновану колишню культову споруду із зірваним дахом повернули місцевим римо-католикам. 11 листопада 1994 року відремонтований костел освятив єпископ Маркіян Трофим'як.
Букачівці тривалий час обслуговували дієцезіальні священники парафії св. Миколая у Рогатині, а нині ними опікуються душпастирі парафії Пресвятої Трійці у Бурштині.
Kościoły i kaplice Ukrainy