 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
77020 Липівка
9 липня 1570 року село Матвіїв, відоме у джерелах від 1430 року, отримало магдебурзьке право та назву Фірлеїв (за прізвищем його власника). Був містечком, яке 1616 року мало півтисячі мешканців, але попри підвердження 15 вересня 1765 року міських прав наприкінці ХVIII - на початку ХІХ століть знову став селом. 1880 року мав приблизно тисячу осіб, у тому числі понад 240 римо-католиків, 1921 року - 1210, 1939 року - 1680, нині - понад вісім сотень. 1946 року Фірлеїв назвали Липівкою, яка входила до Рогатинського району, а від 2020 року - до Івано-Франківського.
Нечисленні римо-католики Матвіїва спочатку належали до утвореної 3 травня 1439 року парафії у Янчині, який нині називається Іванівкою. Після заснування містечка, 8 грудня 1573 року місцеву парафію та костел фундував фірлеївський війт Микола Нарайовський. Першим настоятелем став о. Петро Стрийковський, який і збудував мурований храм на місці зруйнованої у І половині цього століття церкви, від якої залишились стіни висотою до 7 метрів, а консекрував його 1576 року архієпископ Ян Соліковський.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: вересень, 20 | |
| 1790 | - беатифіковано архієпископа-митрополита Галицького Якова Стрепу; |
| 1903 | - архієпископ Йосиф Більчевський у Домажирі на Львівщині освятив новозбудований костел Ісусового Серця; |
| 2015 | - поруч з костелом св. Йосифа у Миколаєві єпископ Броніслав Бернацький освятив грот-капличку 'Серце Марії'; |
| 2023 | - архієпископ Мечислав Мокшицький у Домажирі на Львівщині реконсекрував відновлений храм Ісусового Серця, освятив новий вівтар та впровадив мощі св. Йосифа Більчевського; |
| Наступна дата: вересень, 21 | |
| 1891 | - освячено земельну ділянку (чи наріжний камінь?) костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Острівці на Тернопільщині; |
| 1930 | - освячено новозбудовану каплицю св. Терези у Дитятині на Івано-Франківщині; |
| 2003 | - єпископ Мар'ян Бучек в костелі св. Катерини Олександрійської у Воютичах на Львівщині освятив колишню каплицю Тхужинських під титулом св. Йосифа Пельчара; |
| 2004 | - кардинал Мар'ян Яворський за участю інших єпископів в Яремчі-Яблуниці на Івано-Франківщині освятив новозбудований мурований костел під титулом св. Зигмунта Гораздовського; |
| 2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький реконсекрував відновлений храм св. Вацлава у Баворові на Тернопільщині; - архієпископ Мечислав Мокшицький реконсекрував відновлений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Скоморохах на Тернопільщині та освятив вівтар, табернакул і стації Хресної дороги; |
| 2016 | - єпископ Віталій Скомаровський за участю єпископа Леона Дубравського освятив пам’ятну таблицю на фасаді костелу Матері Божої Ангельської у Вінниці про те, що 21 вересня 1746 року капуцини тут оселились; |
Проте парафія у Фірлеєві лише 1606 року остаточно відділилась від янчинської, а 1620 року (після знищення святині у Янчині) її фінансово-матеріальне забезпечення перейшло до фірлеївської парафії і настоятелем призначили о. Войтеха Котовського замість вбитого тоді ж татарами о. Адама Залівського. Костел зазнав знищень під час турецьких нападів у 1666-1667 і 1672 роках, проте завдяки зусиллям настоятеля о. Яна Козєлка та коштам власника сусіднього Дусанова Станіслава Ковальського був відремонтований. Оновлення святині здійснив у 1687-1689 та 1696 роках настоятель о. Андрій Кшечоновський.
Чергове оновлення підупалого костелу у Фірлеєві та його оснащення відбулось у 30-х - 50-х роках завдяки зусиллям та коштам настоятеля о. Бенедикта Хмельовського. 1774 року храм повторно консекрував архієпископ Вацлав Сераковський (ймовірно, після того, як його реставрували внаслідок пожежі). На той час святиня мала 5 вівтарів. 1792 року настоятель о. Микола Вашкевич здійснив часткову її добудову, проте суттєвої реконструкції вона зазнала наприкінці XVIII - на початку ХІХ століть (настоятель о. Тадеуш Домброва). Протягом усього XIX століття та на початку наступного у фірлеївському костелі проводились ремонтні роботи та оновлення спорядження. 14 червня 1903 року архієпископ Йосиф Більчевський урочисто освятив оновлений головний вівтар.
Військові дії під час Ісв. війни та наступні не завдали суттєвої шкоди храму у Фірлеєві, проте 1920 року московіти-більшовики вбили настоятеля о. Адама Малачинського. Істотних відновлювальних робіт в костелі у міжвоєнний період не було (хіба що 1928 року добудовано передсінок). Святиня містила надалі 5 вівтарів (головний св. Станіслава та бічні св. Антонія, св. Михаїла Архангела, Пресвятого Серця Ісуса і Матері Божої), орган 1858 року та інше дуже багате спорядження, а також два дзвони. Парафію, чисельністю 1100-1200 вірян у Фірлеєві та ще шести селах, від 1921 року обслуговував настоятель о. Станіслав Шатко. Мала вона каплиці у Болотні та Дусанові, а до 1918 року - також у Жидовичах (нині - Розсохи).
У лютому 1944 року вояки УПА спустошили храм у Фірлеєві та спалили парафіяльний будинок. Частину врятованого костельного оснащення о. Шатко вивіз до Польщі 1945 року. Після ІІ світової війни зачинену святиню радянська влада використовувала як зерносховище. У 1980-1990 роках інститут 'Укрзахідпроектреставрація' провів дослідження костелу, на підставі яких була здійснена його реставрація. Повернули храм 8 вересня 1991 року. Після часткового ремонту його наступного року освятив єпископ Маркіян Трофим'як. Від того часу тривало поетапне відновлення святині.
Липівку обслуговують дієцезіальні священники парафії св. Миколая у Рогатині
