77020 Липівка
9 липня 1570 року село Матвіїв, відоме у джерелах від 1430 року, отримало магдебурзьке право та назву Фірлеїв (за прізвищем його власника). Був містечком, яке 1616 року мало півтисячі мешканців, але попри підвердження 15 вересня 1765 року міських прав наприкінці ХVIII - на початку ХІХ століть знову став селом. 1880 року мав приблизно тисячу осіб, у тому числі понад 240 римо-католиків, 1921 року - 1210, 1939 року - 1680, нині - понад вісім сотень. 1946 року Фірлеїв назвали Липівкою, яка входила до Рогатинського району, а від 2020 року - до Івано-Франківського.
Нечисленні римо-католики Матвіїва спочатку належали до утвореної 3 травня 1439 року парафії у Янчині, який нині називається Іванівкою. Після заснування містечка, 8 грудня 1573 року місцеву парафію та костел фундував фірлеївський війт Микола Нарайовський. Першим настоятелем став о. Петро Стрийковський, який і збудував мурований храм на місці зруйнованої у І половині цього століття церкви, від якої залишились стіни висотою до 7 метрів, а консекрував його 1576 року архієпископ Ян Соліковський.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: maj, 17 | |
| 1725 | - єпископ Стефан Рупневський консекрував новозбудований храм cв. Антонія Падуанського у Межирічах Корецьких на Рівненщині; |
| 1827 | - архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Пресвятої Трійці у Гримайлові на Тернопільщині; |
| 1885 | - інгрес до Львівськї архікатедри архієпископа-митрополита Северина Моравського; |
| 1890 | - єпископ Ян Пузина консекрував костел св. Еразма у Плотичі на Тернопільщині; |
| 1910 | - костел cв. Антонія Падуанського у Новоселівці (Гальбштаті) на Миколаївщині консекрував єпископ Йосиф Кесслер; |
| 2009 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив хрест на місці майбутнього храму поблизу з каплицею Матері Божої Чудотворного Медальйона
та св. Андрія Боболі у Мерефі на Харківщині; - єпископ Леон Малий передав каплиці св. Йосифа Більчевського у Чугуєві на Харківщині реліквії св. архієпископа Йосифа Більчевського; |
| 2014 | - урочисте введення до Луцької катедри призначеного ординарієм Луцької дієцезії єпископа Віталія Скомаровського; |
| Następna data: maj, 18 | |
| 1828 | - архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Матері Божої Сніжної у Куткорі на Львівщині; |
| 1899 | - бережанський декан о. Еразм Нейбург освятив наріжний камінь майбутнього храму св. Станіслава єп. мч. в Козовій на Тернопільщині; |
| 1991 | - відбувся інгрес архієпископа Мар'яна Яворського до Львівської катедри; |
| 1996 | - архієпископ Мар'ян Яворський призначений Апостольським адміністратором відновленої Луцької дієцезії, а костел cвв. Апп. Петра і Павла у Луцьку став кафедральним; |
| 2000 | - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович та єпископи Антал Майнек і Іван Семедій освятили костел Пресвятої Трійці в Ужгороді; |
| 2002 | - новоспоруджений костел Святого Духа у Кропивницькому (Кіровограді) консекрували Апостольський нунцій в Україні архієпископ
Нікола Етерович та єпископ Леон Дубравський; - кардинал Мар'ян Яворський освятив каплицю у новоспорудженому парафіяльному будинку при костелі Божого Милосердя i Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі; |
| 2003 | - у Римі канонізовано єпископа Йосифа Пельчара, ординарія Перемишльського; |
| 2007 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив пам'ятник Йоану Павлу ІІ перед костелом Мучеництва св. Йоана Хрестителя у Самборі на Львівщині; |
| 2019 | - єпископ Броніслав Бернацький в каплиці Матері Божої Фатімської у Подільську на Одещині коронував новою короною скульптурку Матері Божої Фатімської; |
| 2021 | - єпископ Едвард Кава освятив відреставровані скульптури Матері Божої Непорочної та фасадні сходи храму св. Антонія у Львові; |
Проте парафія у Фірлеєві лише 1606 року остаточно відділилась від янчинської, а 1620 року (після знищення святині у Янчині) її фінансово-матеріальне забезпечення перейшло до фірлеївської парафії і настоятелем призначили о. Войтеха Котовського замість вбитого тоді ж татарами о. Адама Залівського. Костел зазнав знищень під час турецьких нападів у 1666-1667 і 1672 роках, проте завдяки зусиллям настоятеля о. Яна Козєлка та коштам власника сусіднього Дусанова Станіслава Ковальського був відремонтований. Оновлення святині здійснив у 1687-1689 та 1696 роках настоятель о. Андрій Кшечоновський.
Чергове оновлення підупалого костелу у Фірлеєві та його оснащення відбулось у 30-х - 50-х роках завдяки зусиллям та коштам настоятеля о. Бенедикта Хмельовського. 1774 року храм повторно консекрував архієпископ Вацлав Сераковський (ймовірно, після того, як його реставрували внаслідок пожежі). На той час святиня мала 5 вівтарів. 1792 року настоятель о. Микола Вашкевич здійснив часткову її добудову, проте суттєвої реконструкції вона зазнала наприкінці XVIII - на початку ХІХ століть (настоятель о. Тадеуш Домброва). Протягом усього XIX століття та на початку наступного у фірлеївському костелі проводились ремонтні роботи та оновлення спорядження. 14 червня 1903 року архієпископ Йосиф Більчевський урочисто освятив оновлений головний вівтар.
Військові дії під час Ісв. війни та наступні не завдали суттєвої шкоди храму у Фірлеєві, проте 1920 року московіти-більшовики вбили настоятеля о. Адама Малачинського. Істотних відновлювальних робіт в костелі у міжвоєнний період не було (хіба що 1928 року добудовано передсінок). Святиня містила надалі 5 вівтарів (головний св. Станіслава та бічні св. Антонія, св. Михаїла Архангела, Пресвятого Серця Ісуса і Матері Божої), орган 1858 року та інше дуже багате спорядження, а також два дзвони. Парафію, чисельністю 1100-1200 вірян у Фірлеєві та ще шести селах, від 1921 року обслуговував настоятель о. Станіслав Шатко. Мала вона каплиці у Болотні та Дусанові, а до 1918 року - також у Жидовичах (нині - Розсохи).
У лютому 1944 року вояки УПА спустошили храм у Фірлеєві та спалили парафіяльний будинок. Частину врятованого костельного оснащення о. Шатко вивіз до Польщі 1945 року. Після ІІ світової війни зачинену святиню радянська влада використовувала як зерносховище. У 1980-1990 роках інститут 'Укрзахідпроектреставрація' провів дослідження костелу, на підставі яких була здійснена його реставрація. Повернули храм 8 вересня 1991 року. Після часткового ремонту його наступного року освятив єпископ Маркіян Трофим'як. Від того часу тривало поетапне відновлення святині.
Липівку обслуговують дієцезіальні священники парафії св. Миколая у Рогатині
Kościoły i kaplice Ukrainy