|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
77000 Рогатин
Перша письмова згадка про Рогатин датується 1184 роком (входив до Галицько-Волинського князівства). 1366 року Рогатин згадується як фортеця, а 1390 року - як місто. У 1415р. галицький боярин Волчко Преслужич переніс Рогатин на місце села Філіповичі та домігся для нього магдебурзького права. Згадується також у 1433, 1440, 1443, 1444, 1460 і 1461 роках. 1849 року Рогатин став центром повітового староства, а 1939 року - райцентром. 1887 року тут проживало 6548 мешканців, з них 2407 греко- і 942 римо-католиків, у 1921р. - 5736, 1939 року - 8100, у том у числі 3000 українців, 1750 поляків, 100 українців-латинників, а нині - майже 8 тисяч осіб. Від 2020 року місто входить до Івано-Франківського району.
У 1538 році в Рогатині постав парафіяльний мурований храм св. Миколая, яким замінили дерев'яні костели, що існували у місті від 1415 року. А 1614 року власник Курян на Тернопільщині Миколай Висоцький фундував в Рогатині домініканський монастир, пожертвувавши ордену кам'яницю. Приблизно через двадцять років домініканців додатково обдарував інший Висоцький із Курян - Кшиштоф (Курянський).
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 05 | |
| 1856 | - костел св. Валентина у Раковці на Львівщині консекрував архієпископ Лукаш Баранецький; |
| 1990 | - Апостольський делегат в СРСР та Росії архієпископ Франческо Коласуонно освятив земельну ділянку під будівництво костелу у Довбиші на Житомирщині; |
| 2008 | - кардинал Мар'ян Яворський консекрував новозбудований храм Матері Божої Святого Розарію в Косові на Івано-Франківщині; |
| 2013 | - архієпископ Станіслав Будзік (Польща) за участі єпископів Мар'яна Бучека, Яна Собіло, Леона Дубравського, Станіслава Широкорадюка та Степана Менька (УГКЦ) консекрував костел Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі; |
| 2015 | - єпископ Мар'ян Бучек в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Бердянську на Запоріжжі освятив меморіальну таблицю, присвячену консекрації храму; |
| 2017 | - тимчасову каплицю cвв. Апп. Петра і Павла у Сокільниках під Львовом освятив архієпископ Мечислав Мокшицький; |
| 2019 | - єпископ Віталій Скомаровський на території колишнього кладовища освятив земельну ділянку під будівництво храму у Горохові на Волині; - єпископ Леон Малий впровадив реліквії св. Йоана Павла ІІ до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині; |
| 2023 | - завершений костел св. Фаустини у Міцівцях на Хмельниччині консекрував єпископ Леон Дубравський; |
| Наступна дата: жовтень, 06 | |
| 1822 | - висвячений на священника у Львівській катедрі архієпископом Андрієм Анквічем майбутній архієпископ Лукаш Баранецький; |
| 1929 | - освячено наріжний камінь костелу св. Вацлава у Грушвиці на Рівненщині; |
| 2001 | - отримав єпископське свячення з рук кардинала Анжело Содано майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Іван Юркович; |
| 2007 | - новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кривому Розі на Дніпропетровщині консекрував єпископ Станіслав Падевський за участю єпископа Леона Дубравського; |
| 2010 | - єпископ Антал Майнек у Виноградові на Закарпатті відкрив та освятив ритуальний центр св. Яна Капістрана, до складу якого увійшла каплиця св. Цецилії; |
| 2013 | - архієпископ Петро Мальчук у Житомирі освятив на фасаді храму св. Яна з Дуклі меморіальну дошку, присвячену святому
архієпископу Зигмунту Фелінському; - в костелі св. Якова у Торуні (Польща) розпочато беатифікаційний процес колишнього ординарія Луцького єпископа Адольфа Шельонжека; |
Дерев'яний, а потім мурований, ймовірно, у середині 40-х років XVII століття (ще на початку цих років він був дерев'яним) домініканський храм св. Гіацинта (Яцека) в Рогатині містив чудотворний образ Матері Божої Святого Розарію. Відомо, що у 1648-1649 роках святиню пограбували козаки Богдана Хмельницького. В середині XVIII століття в монастирі, який був лише частково мурованим (інша його частина залишалась дерев'яною), служило шестеро ченців. 1761 року документально згадуються елегантні вівтарі в костелі та лише троє ченців. У 1783 році він мав теж лише трьох братів, які до того ж викликали незадоволення австрійської влади тим, що сховали від реквізиції срібний костельний інвентар та не давали перекладів своїх проповідей для цензури.
У 1784 році домініканський осередок у Рогатині австрійська влада ліквідувала, а їх костельно-монастирський комплекс передала для потреб військових (святиня мала бути складом, а монастир - шпиталем). Оснащення храму розпорошили по різних костелах і церквах. До 1788 року комплекс перебудували за проектом, виготовленим 1785 року інженером Максиміліаном Круссом із Львова. Проте у 60-х роках наступного століття післядомініканські споруди звільнили від війського використання. На них навіть претендували рогатинські шаритки (правда, безуспішно). Через рік їх знову перебудували - для спільних потреб урядових інстанцій. Перед І світовою війною тут розташовувались суд та староство.
Під час війни будівлі колишнього домініканського монастиря в Рогатині зазнали дуже серйозних ушкоджень, потім її повністю розібрали аж до фундаменту. Споруда ж колишнього домініканського храму збереглась. У ній (після ремонту) планували розмістити поліцію, хоча церковна влада бажала її використати як дитячий виховний заклад. Проте протягом кількох років через проблеми із встановленням власності на неї ремонтні роботи так і не розпочали, внаслідок чого будівля опинилась в аварійному стані. Втім, у 1935-1936 роках було підготовлено документацію на частковий її ремонт, проте не відомо, чи він відбувся.
Під час ІІ світової війни чи відразу ж після неї колишній домініканський костел в Рогатині було знищено повністю. Від нього не залишилось жодного сліду.
В Рогатині були також шпитальний костел св. Варвари (Барбари), каплиця св. Вікентія де Поля у закладі сестер-шариток та каплиця-усипальниця Мровчинських на цвинтарі.
Головна сторінка