 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
77000 Рогатин,
вул. Галицька, 58А,
+380 (3435) 225-06,
f.b.: 168005533712942
Перша письмова згадка про Рогатин датується 1184 роком (входив до Галицько-Волинського князівства). 1366 року Рогатин згадується як фортеця, а 1390 року - як місто. У 1415р. галицький боярин Волчко Преслужич переніс Рогатин на місце села Філіповичі та домігся для нього магдебурзького права. Згадується також у 1433, 1440, 1443, 1444, 1460 і 1461 роках. 1849 року Рогатин став центром повітового староства, а 1939 року - райцентром. 1887 року тут проживало 6548 мешканців, з них 2407 греко- і 942 римо-католиків, у 1921р. - 5736, 1939 року - 8100, у том у числі 3000 українців, 1750 поляків, 100 українців-латинників, а нині - майже 8 тисяч осіб. Від 2020 року місто входить до Івано-Франківського району.
Парафія в Рогатині (та перший дерев'яний костел) постали коштом Волчка Преслужича того ж 1415 чи наступного року, проте документально згадуються вперше у 1419р., а в документі 1440 року подається місцевий душпастир Бартоломей. 1497 року є письмова згадка про багате оснащення рогатинського храму, проте 1509 року його пограбували і спалили нападники-молдавани. Цього ж року святиню було відбудовано (з дерева) за кошти чергових власників міста Ходецьких, які 1533 року суттєво збільшили фінансово-майнове забезпечення парафії, що дозволило піднести її до рангу препозитури.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 04 | |
| 1803 | - о. Ігнатій Треттер освятив новоспоруджений храм Матері Божої Сніжної у Куткорі на Львівщині; |
| 1846 | - у Львівській катедрі з рук Львівського архієпископа вірменського обряду Самуеля Стефановича єпископські свячення отримав призначений на посаду Перемишльського єпископа о. Франциск Вежхлейський, майбутній митрополит Львівський; |
| 1887 | - костел cвв. Апп. Петра і Павла у Степовому (Карлсруе) на Миколаївщині консекрував єпископ Тираспольський Антон Церр; |
| 1894 | - освячено костел бл. Кінги у Стебнику на Львівщині; |
| 1986 | - освячено новоспоруджену каплицю св. Франциска у Вінниці; |
| 1987 | - о. Йосиф Легович звершив першу післявоєнну Месу у поверненому костелі св. Миколая у Пнікуті на Львівщині; |
| 1998 | - єпископ Ян Ольшанський освятив новозбудований храм cв. Владислава у Бедриківцях на Хмельниччині; |
| 2003 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений розпис костелу св. Архангела Михаїла у Чернівцях-Садгорі; - єпископ Мар'ян Бучек освятив відремонтований парафіяльний будинок при костелі св. Йоана Непомуцького у Боянах на Буковині; |
| 2005 | - єпископ Станіслав Падевський освятив новозбудовану каплицю св. Йосифа Обручника Пресвятої Діви Марії у Макіївці на Донеччині; |
| 2013 | - о. Владислав Лізун освятив відновлену протягом останніх 6 місяців каплицю Христа Розіп'ятого в костелі cв. Антонія Падуанського у Львові; |
| 2014 | - єпископ Антал Майнек консекрував костел св. Франциска у Мукачеві на Закарпатті; - єпископ Ян Пурвінський освятив каплицю св. Агнеси у Соколові на Житомирщині; |
| 2015 | - єпископ Леон Дубравський освятив наріжний камінь храму св. Франциска в Андрійківцях на Хмельниччині; - архієпископ Петро Мальчук освятив наріжний камінь майбутнього костелу св. Терези від Немовляти Ісуса в Ірпині біля Києва; |
| 2020 | - єпископ Віталій Кривицький освятив відновлений храм св. Терези від Немовляти Ісуса і нову Хресну дорогу у Кам'яному Броді на Житомирщині; |
| Наступна дата: жовтень, 05 | |
| 1856 | - костел св. Валентина у Раковці на Львівщині консекрував архієпископ Лукаш Баранецький; |
| 1990 | - Апостольський делегат в СРСР та Росії архієпископ Франческо Коласуонно освятив земельну ділянку під будівництво костелу у Довбиші на Житомирщині; |
| 2008 | - кардинал Мар'ян Яворський консекрував новозбудований храм Матері Божої Святого Розарію в Косові на Івано-Франківщині; |
| 2013 | - архієпископ Станіслав Будзік (Польща) за участі єпископів Мар'яна Бучека, Яна Собіло, Леона Дубравського, Станіслава Широкорадюка та Степана Менька (УГКЦ) консекрував костел Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі; |
| 2015 | - єпископ Мар'ян Бучек в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Бердянську на Запоріжжі освятив меморіальну таблицю, присвячену консекрації храму; |
| 2017 | - тимчасову каплицю cвв. Апп. Петра і Павла у Сокільниках під Львовом освятив архієпископ Мечислав Мокшицький; |
| 2019 | - єпископ Віталій Скомаровський на території колишнього кладовища освятив земельну ділянку під будівництво храму у Горохові на Волині; - єпископ Леон Малий впровадив реліквії св. Йоана Павла ІІ до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині; |
Ймовірно, що приблизно тоді ж розпочалось у Рогатині спорудження сучасного мурованого костелу, який прийнято датувати 1538 роком. У 1585р. до храму добудували дві обширні каплиці, у тому числі св. Анни, коштом Яна і Барбари Висоцьких. Наприкінці цього ж століття завдяки препозиту о. Альберту Перлецькому постала також вежа. Від початку деканальної організації Львівської архідієцезії (1593р.) аж до 1793 року рогатинська парафія була садибою деканату. 1666 року костел консекрували після ліквідації ушкоджень, завданих козаками у 1648 році.
Станом на 1741 рік храм у Рогатині мав аж 14 вівтарів, шість з яких 1724 року освятив єпископ-помічник Львівський (і препозит рогатинський) Ян Шанявський (ще один із 14, св. Франциска Ксаверія, постав коштом Флоріана Розвадовського цього ж, 1724 року). У 1756 році відремонтували дах над каплицею Різдва Пресвятої Діви Марії. Зафіксоване 1741 року дуже багате оснащення святині 1785 року (після реквізиції австрійською владою) суттєво зменшилось, проте кількість вівтарів не змінилась, а два з них отримали нове присвячення - св. Яну Непомуцькому і св. Симону Тадею. Чергові ремонтні роботи у костелі відбулись у 1804-1807, 1862 і 1896 роках (останній отримав негативну оцінку спеціалістів).
Під час ремонту храму у Рогатині 1936 року було підвищено та реконстуйовано вежу, а також відновлено вівтарі. Від 1900 року і, принаймні, до кінця 30-х років понад три тисячі вірян у парафії, що охоплювала два десятки сусідніх сіл, обслуговував настоятель о. Адольф Пшеджимірський. Філіальні каплиці мали села Городків, Залип'я, Путятинці і Стратин, а в Рогатині були каплиця-усипальниця Мровчинських на цвинтарі і св. Вікентія де Поля в закладі сестер-шариток (до кінця XVIII століття також існували костели домініканський св. Гіацинта (Яцка) і шпитальний св. Варвари (Барбари)).
Під час бомбування міста 17 і 18 липня 1944 року храм у Рогатині було суттєво пошкоджено, 8 вірян загинуло, а 14 отримали поранення. Черговий настоятель о. Михайло Дунас до виїзду в Польщу 13 жовтня 1945 року встиг відремонтувати дах і вежу, а також засклити вікна. Ним та парафіянами-поляками було вивезено частину костельного майна, а зачинену святиню радянська влада спочатку використовувала як зерносховище, а потім - в якості мебельного магазину. У 1969-1973рр. будівлю колишнього костелу відремонтували, а 1991 року повернули римо-католикам. 14 вересня 1991 року єпископ Маркіян Трофим'як його освятив. 2000 року було завершено зовнішній ремонт храму та відбудову головного вівтаря за проектом Сергія Юрченка. Костел, історично присвячений лише святому Миколаю, отримав додатковий титул святої Анни.
Парафію обслуговують дієцезіальні священники, працюють також сестри-презентки (згромадження Сестер Офірування П.Д.М.).
