|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
77000 Рогатин,
вул. Галицька, 58А,
+380 (3435) 225-06,
f.b.: 168005533712942
Перша письмова згадка про Рогатин датується 1184 роком (входив до Галицько-Волинського князівства). 1366 року Рогатин згадується як фортеця, а 1390 року - як місто. У 1415р. галицький боярин Волчко Преслужич переніс Рогатин на місце села Філіповичі та домігся для нього магдебурзького права. Згадується також у 1433, 1440, 1443, 1444, 1460 і 1461 роках. 1849 року Рогатин став центром повітового староства, а 1939 року - райцентром. 1887 року тут проживало 6548 мешканців, з них 2407 греко- і 942 римо-католиків, у 1921р. - 5736, 1939 року - 8100, у том у числі 3000 українців, 1750 поляків, 100 українців-латинників, а нині - майже 8 тисяч осіб. Від 2020 року місто входить до Івано-Франківського району.
Парафія в Рогатині (та перший дерев'яний костел) постали коштом Волчка Преслужича того ж 1415 чи наступного року, проте документально згадуються вперше у 1419р., а в документі 1440 року подається місцевий душпастир Бартоломей. 1497 року є письмова згадка про багате оснащення рогатинського храму, проте 1509 року його пограбували і спалили нападники-молдавани. Цього ж року святиню було відбудовано (з дерева) за кошти чергових власників міста Ходецьких, які 1533 року суттєво збільшили фінансово-майнове забезпечення парафії, що дозволило піднести її до рангу препозитури.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: październik, 06 | |
| 1822 | - висвячений на священника у Львівській катедрі архієпископом Андрієм Анквічем майбутній архієпископ Лукаш Баранецький; |
| 1929 | - освячено наріжний камінь костелу св. Вацлава у Грушвиці на Рівненщині; |
| 2001 | - отримав єпископське свячення з рук кардинала Анжело Содано майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Іван Юркович; |
| 2007 | - новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кривому Розі на Дніпропетровщині консекрував єпископ Станіслав Падевський за участю єпископа Леона Дубравського; |
| 2010 | - єпископ Антал Майнек у Виноградові на Закарпатті відкрив та освятив ритуальний центр св. Яна Капістрана, до складу якого увійшла каплиця св. Цецилії; |
| 2013 | - архієпископ Петро Мальчук у Житомирі освятив на фасаді храму св. Яна з Дуклі меморіальну дошку, присвячену святому
архієпископу Зигмунту Фелінському; - в костелі св. Якова у Торуні (Польща) розпочато беатифікаційний процес колишнього ординарія Луцького єпископа Адольфа Шельонжека; |
| Następna data: październik, 07 | |
| 1742 | - у Варшаві висвячений на єпископа своїм старшим братом ординарієм Плоцьким Антонієм Дембовським призначений Кам'янець-Подільським єпископом-ординарієм о. Миколай Дембовський, майбутній Львівський архієпископ-номінант; |
| 1765 | - дерев'яний храм у Рижищеві на Київщині освятив під титулом св. Станіслава київський декан та настоятель парафії у Фастові о. Мартин Рибінський; |
| 1804 | - У Дедеркалах на Тернопільщині костел Знайдення Святого Хреста консекрував єпископ Ян Качковський; |
| 1826 | - новозбудований та оснащений храм св. Анни у Барі на Вінничині консекрував Францішек Мацкевич; |
| 1900 | - освячено новозбудований костел у Рівному під титулом під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії і cв. Антонія Падуанського; |
| 1927 | - освячено новозбудований храм Пресвятого Серця Господа Ісуса в Гуті Степанській на Рівненщині; |
| 1928 | - о. Франциск Лісовський, призначений єпископом-помічником Львівським, рукоположений в єпископи у Львівській катедрі архієпископом Болеславом Твардовським; |
| 1931 | - освячено наріжний камінь костелу Матері Божої Остробрамської у Львові; |
| 1934 | - урочисто освячено новозбудований костел Матері Божої Остробрамської у Львові; - єпископ Стефан Вальчикевич освятив ще недобудований костел Преображення Господнього у Маневичах на Волині; |
| 1955 | - у Вероні (Італія) народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті; |
| 1995 | - костел Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині консекрував архієпископ Мар'ян Яворський; - храм св. Олександра у Києві консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк; |
| 1997 | - єпископ Антал Майнек призначений Апостольським адміністратором Закарпаття; |
| 1999 | - єпископ Леон Дубравський заклав освячений Папою Йоаном Павлом ІІ наріжний камінь під будівництво храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
| 2003 | - єпископ Станіслав Падевський освятив розарій з каменю, встановлений навколо храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
| 2011 | - співкатедру Бога Отця Милосердного у Запоріжжі проголошено санктуарієм Бога Отця Милосердного; |
| 2013 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відремонтований парафіяльний будинок при костелі св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині; |
| 2014 | - єпископ Леон Малий освятив встановлену у головному вівтарі костелу св. Станіслава єп. мч. у Буську
на Львівщині копію чудотворної ікони Буської Божої Матері; - архієпископ Петро Мальчук в каплиці св. Гіацинта Одровонжа у Києві освятив копію ікони Матері Божої Жовківської (Святого Розарію), подаровану з Варшави; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький ввів до костелу Пресвятої Діви Марії Матері Церкви у Києві на Перова мощі свв. Папи Йоана Павла ІІ та с. Фаустини Ковальської; |
| 2018 | - єпископ Леон Дубравський освятив капличку із скульптурою Матері Божої в огорожі костелу св. Адальберта (Войтеха)
у Гвардійському на Хмельниччині; - освячено Тау-хрест із скульптурою св. Франциска на території костелу Доброго Пастиря у Ключарках на Закарпатті; |
| 2019 | - єпископ Антал Майнек освятив встановлений у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Сторожниці на Закарпатті старий орган; - єпископ Станіслав Широкорадюк в парафії Матері Божої Фатімської у Конотопі на Сумщині освятив монастир францисканців; |
| 2023 | - єпископ Петро Лучок призначений ординарієм Мукачівської дієцезії; |
Ймовірно, що приблизно тоді ж розпочалось у Рогатині спорудження сучасного мурованого костелу, який прийнято датувати 1538 роком. У 1585р. до храму добудували дві обширні каплиці, у тому числі св. Анни, коштом Яна і Барбари Висоцьких. Наприкінці цього ж століття завдяки препозиту о. Альберту Перлецькому постала також вежа. Від початку деканальної організації Львівської архідієцезії (1593р.) аж до 1793 року рогатинська парафія була садибою деканату. 1666 року костел консекрували після ліквідації ушкоджень, завданих козаками у 1648 році.
Станом на 1741 рік храм у Рогатині мав аж 14 вівтарів, шість з яких 1724 року освятив єпископ-помічник Львівський (і препозит рогатинський) Ян Шанявський (ще один із 14, св. Франциска Ксаверія, постав коштом Флоріана Розвадовського цього ж, 1724 року). У 1756 році відремонтували дах над каплицею Різдва Пресвятої Діви Марії. Зафіксоване 1741 року дуже багате оснащення святині 1785 року (після реквізиції австрійською владою) суттєво зменшилось, проте кількість вівтарів не змінилась, а два з них отримали нове присвячення - св. Яну Непомуцькому і св. Симону Тадею. Чергові ремонтні роботи у костелі відбулись у 1804-1807, 1862 і 1896 роках (останній отримав негативну оцінку спеціалістів).
Під час ремонту храму у Рогатині 1936 року було підвищено та реконстуйовано вежу, а також відновлено вівтарі. Від 1900 року і, принаймні, до кінця 30-х років понад три тисячі вірян у парафії, що охоплювала два десятки сусідніх сіл, обслуговував настоятель о. Адольф Пшеджимірський. Філіальні каплиці мали села Городків, Залип'я, Путятинці і Стратин, а в Рогатині були каплиця-усипальниця Мровчинських на цвинтарі і св. Вікентія де Поля в закладі сестер-шариток (до кінця XVIII століття також існували костели домініканський св. Гіацинта (Яцка) і шпитальний св. Варвари (Барбари)).
Під час бомбування міста 17 і 18 липня 1944 року храм у Рогатині було суттєво пошкоджено, 8 вірян загинуло, а 14 отримали поранення. Черговий настоятель о. Михайло Дунас до виїзду в Польщу 13 жовтня 1945 року встиг відремонтувати дах і вежу, а також засклити вікна. Ним та парафіянами-поляками було вивезено частину костельного майна, а зачинену святиню радянська влада спочатку використовувала як зерносховище, а потім - в якості мебельного магазину. У 1969-1973рр. будівлю колишнього костелу відремонтували, а 1991 року повернули римо-католикам. 14 вересня 1991 року єпископ Маркіян Трофим'як його освятив. 2000 року було завершено зовнішній ремонт храму та відбудову головного вівтаря за проектом Сергія Юрченка. Костел, історично присвячений лише святому Миколаю, отримав додатковий титул святої Анни.
Парафію обслуговують дієцезіальні священники, працюють також сестри-презентки (згромадження Сестер Офірування П.Д.М.).
Strona główna