|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
77000 Рогатин
Перша письмова згадка про Рогатин датується 1184 роком (входив до Галицько-Волинського князівства). 1366 року Рогатин згадується як фортеця, а 1390 року - як місто. У 1415р. галицький боярин Волчко Преслужич переніс Рогатин на місце села Філіповичі та домігся для нього магдебурзького права. Згадується також у 1433, 1440, 1443, 1444, 1460 і 1461 роках. 1849 року Рогатин став центром повітового староства, а 1939 року - райцентром. 1887 року тут проживало 6548 мешканців, з них 2407 греко- і 942 римо-католиків, у 1921р. - 5736, 1939 року - 8100, у том у числі 3000 українців, 1750 поляків, 100 українців-латинників, а нині - майже 8 тисяч осіб. Від 2020 року місто входить до Івано-Франківського району.
Впродовж тривалого часу у Рогатині постали: наприкінці XIXст. - мурована каплиця св. Вікентія де Поля у закладі шариток, у 50-х роках XVIIст - мурований шпитальний храм св. Варвари (Барбари), у середині 40-х років XVIIст. - мурований домініканський костел св. Гіацинта (Яцка), а 1538 року - мурований парафіяльний храм св. Миколая. Саме навколо останнього і ховали католиків латинського обряду.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 09 | |
| 1705 | - первісний костел св. Йосифа Обручника i Пресвятої Діви Марії у Мельниці на Волині консекрував єпископ Олександр Виговський; |
| 1718 | - єпископ-помічник Львівський Фелікс Шанявський консекрував храм Пресвятої Трійці у Терновиці (Брухналі) на Львівщині; |
| 1774 | - єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький консекрував кармелітський костел св. Іллі, пророка в Луцьку; |
| 1938 | - новоспоруджений костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Литвинові на Тернопільщині освятив архієпископ Болеслав Твардовський; - новозбудований храм Воздвиження Святого Хреста у Новому Селі на Львівщині освятив єпископ Перемишльський Францішек Барда; |
| 2013 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив територію під будівництво другої частини комплексу резиденції єпископа, Курії та парафіяльного будинку у Харкові; |
| 2021 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив нові вітражі Ісуса Доброго Пастиря, Пресвятої Діви Марії, св. Йосифа, бл. Целестина, св. Йоана Павла II та св. Фаустини в костелі Божого Милосердя у Львові-Рясному; |
| Наступна дата: жовтень, 10 | |
| 1717 | - храм у Тинній на Хмельниччині консекрував єпископ Стефан Рупневський під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії i св. Войцеха; |
| 1737 | - інгрес митрополита Львівського архієпископа Миколая Вижицького до Львівської архікатедри; |
| 1775 | - архієпископ Вацлав Сераковський консекрував костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Богородчанах на Івано-Франківщині та освятив головний і бічні вівтарі; |
| 1837 | - єпископ Франциск Мацкевич консекрував костел св. Миколая у Смтричі на Хмнльниччині; |
| 1892 | - єпископ Антоній Церр консекрував костел Пресвятої Трійці у Канделі на Одещині; |
| 1906 | - о. Владислав Бандурський отримав призначення єпископом-помічником Львівським; |
| 1937 | - новоспоруджену каплицю Різдва Пресвятої Діви Марії у Джурині на Тернопільщині освятив о. Ян Дзюбан; |
| 1998 | - єпископ Станіслав Падевський став Львівським єпископом-помічником; - костел-церкву бл. Теодора Ромжі у Нижньому Коропці на Закарпатті консекрували єпископ Антал Майнек та греко-католицький владика Іван Семедій; |
| 1999 | - єпископ Рейгард Леттман з Німеччини освятив орган у Луцькій катедрі; - костел Пресвятої Трійці у Новгородці на Запоріжжі консекрував єпископ Леон Дубравський; |
| 2009 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив фундаменти костелу Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Архангела Михаїла у Мелітополі на Запоріжжі; |
| 2020 | - новозбудований костел Преображення Господнього в Кодимі на Одещині освятив єпископ Станіслав Широкорадюк; - єпископ Станіслав Широкорадюк освятив стації Хресної дороги у костелі св. Станіслава єп. мч. у Балті на Одещині; |
У першій чверті XIX століття за рішенням австрійської влади римсько-католицький цвинтар у Рогатині перенесли за місто. Вважається, що каплицю-усипальницю на цьому кладовищі збудував 1848 року заможний аптекар Амвросій Мровчинський, щоб поховати у ній дружину і двох дітей, які загинули під час революційних подій того часу. Проте сумнівно, що її спорудження відбулось того ж року, коли суспільно-політичне життя імперії було вкрай нестабільним. Швидше за все, це сталось через кілька років.
Наприкінці 50-х років ХІХ століття виникла потреба розширити територію латинського цвинтаря в Рогатині. Міська управа звернулась до греко-католицького священника о. Миколи Коленковського з проханням продати частину належної йому земельної ділянки поруч із кладовищем, щоб розширити його. Бурмістром Рогатина на той час був саме Амвросій Мровчинський. Після смерті о. Миколи він домовився із його спадкоємцем Йосифом стосовно продажу трьох гектарів за 3400 ринських, а урядовий комітет 16 травня 1860 року уклав договір про передачу цієї земельної ділянки цвинтарю (правда, з умовою вільного поховання українців, якщо така потреба виникатиме). 1870 року Амвросій Мровчинський вже не був бурмістром, а згадується як член повітової ради та президент повітового відділу. Вочевидь, в його каплиці-усипальниці знайшли свій останній спочинок як він сам, так і інші члени його родини.
Під час ІІ світової війни в каплиці-усипальний Мровчинцьких у Рогатині переховувалась єврейська родина, яку виявили гестаповці і знищили. Після повернення радянської влади каплицю обшукували енкаведисти, намагаючись знайти у ній вояків УПА. Потім упродовж років вона поступово руйнувалась. У 2008 році її після відновлення освятили греко-католицькі священники. Нині вона є пам'яткою архітектури місцевого значення під номером 874.
Головна сторінка