РОГАТИН. Колишня каплиця св. Вікентія де Поля {шариток} (189?). Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н

77000 Рогатин

Перша письмова згадка про Рогатин датується 1184 роком (входив до Галицько-Волинського князівства). 1366 року Рогатин згадується як фортеця, а 1390 року - як місто. У 1415р. галицький боярин Волчко Преслужич переніс Рогатин на місце села Філіповичі та домігся для нього магдебурзького права. Згадується також у 1433, 1440, 1443, 1444, 1460 і 1461 роках. 1849 року Рогатин став центром повітового староства, а 1939 року - райцентром. 1887 року тут проживало 6548 мешканців, з них 2407 греко- і 942 римо-католиків, у 1921р. - 5736, 1939 року - 8100, у том у числі 3000 українців, 1750 поляків, 100 українців-латинників, а нині - майже 8 тисяч осіб. Від 2020 року місто входить до Івано-Франківського району.

У 1538р. в Рогатині постав парафіяльний мурований храм св. Миколая, у середині 40-х років XVIIст. - мурований домініканський храм св. Гіацинта (Яцка), який 1784 року австрійська влада разом із монастирем передала на потреби військових, а 1842 року місцевий власник Леопольд Красінський у своєму заповіті пожертвував містечко Підгороддя та села Завадівка, Залип'я і Голодівка черницям згромадження Сестер Милосердя св. Вікентія де Поля (шариткам) на будівництво шпиталю та дитячого виховного закладу.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: жовтень, 10
1717 - храм у Тинній на Хмельниччині консекрував єпископ Стефан Рупневський під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії i св. Войцеха;
1737 - інгрес митрополита Львівського архієпископа Миколая Вижицького до Львівської архікатедри;
1775 - архієпископ Вацлав Сераковський консекрував костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Богородчанах на Івано-Франківщині та освятив головний і бічні вівтарі;
1837 - єпископ Франциск Мацкевич консекрував костел св. Миколая у Смтричі на Хмнльниччині;
1892 - єпископ Антоній Церр консекрував костел Пресвятої Трійці у Канделі на Одещині;
1906 - о. Владислав Бандурський отримав призначення єпископом-помічником Львівським;
1937 - новоспоруджену каплицю Різдва Пресвятої Діви Марії у Джурині на Тернопільщині освятив о. Ян Дзюбан;
1998 - єпископ Станіслав Падевський став Львівським єпископом-помічником;
- костел-церкву бл. Теодора Ромжі у Нижньому Коропці на Закарпатті консекрували єпископ Антал Майнек та греко-католицький владика Іван Семедій;
1999 - єпископ Рейгард Леттман з Німеччини освятив орган у Луцькій катедрі;
- костел Пресвятої Трійці у Новгородці на Запоріжжі консекрував єпископ Леон Дубравський;
2009 - єпископ Мар'ян Бучек освятив фундаменти костелу Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Архангела Михаїла у Мелітополі на Запоріжжі;
2020 - новозбудований костел Преображення Господнього в Кодимі на Одещині освятив єпископ Станіслав Широкорадюк;
- єпископ Станіслав Широкорадюк освятив стації Хресної дороги у костелі св. Станіслава єп. мч. у Балті на Одещині;
Наступна дата: жовтень, 11
1722 - єпископ Я. Шанявский консекрував новозбудований костел св. Мартина у Семенівці на Львівщині;
1778 - єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький консекрував костел св. Йоана Хрестителя у Старокостянтинові на Хмельниччині;
1883 - освячено новий орган у костелі Різдва св. Йоана Хрестителя в Мостиськах на Львівщині;
1896 - єпископ Тираспольський Антон Церр консекрував костел св. Франциска Ксаверія у Поріччі ( Раштадті) на Миколаївщині;
1908 - архієпископ Йосиф Більчевський освятив новозбудований храм у Тернополі під титулом Матері Божої Неустанної Допомоги;
1997 - частково реставрований костел св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині освятив архієпископ М. Яворський;
2008 - реставрований костел Пресвятого Тіла і Крові Ісуса Христа у Ружині на Житомирщині консекрував єпископ Ян Пурвінський;
2009 - єпископ Мар'ян Бучек в костелі св. Йосифа у Дніпропетровську освятив пам’ятну дошку про прибуття оо.-капуцинів в Україну, о. Мауро Йєрі освятив пам’ятний дзвін 800-річчя існування францисканців;
2014 - єпископ Станіслав Широкорадюк за участю архіпастирів Петра Мальчука, Леона Дубравського, Яна Собіло та Мар'яна Бучека реконсекрував відновлений костел св. Йосифа у Дніпропетровську;
2025 - єпископ Станіслав Широкорадюк консекрував новозбудований та оснащений костел Матері Божої Святого Розарію у Миколаєві;

У 1849 році (після смерті фундатора 1848 року) шаритки частково вступили у власність пожертвуваного їм майна, проте ще довго мали клопіт із фінансовими обтяженнями, пов'язаними із суперечностями у заповіті (лише 1857 року отримали спадок у повну власність). У 1856р. було прийнято рішення щодо будівництва шпиталю у Рогатині, де зобов'язались: греко-католицький парох і брат фундатора Петро Красінський, призначений куратором, - виділити для нього земльну ділянку, а місцева влада - допомогти коштами та участю у його спорудженні. Наступного року шаритки приступили до нагромадження будматеріалів та заклали фундамент. Проте через недостатність коштів наприкінці 50-х років будівництво шпиталю в Рогатині надовго зупинилось. Більше того, 1863 року Петро Красінський відмовився від кураторства, яке перейшло до Станіслава Борковського, але лише через п'ять років постав формальний акт фундації. Цього ж, 1868 року шаритки, розчарувавшись щодо початого будівництва, намагались, хоча і безуспішно, придбати будівлі колишнього домініканського костельно-монастирського комплексу.

У 1870 році автрійська влада зобов'язала черниць продовжити спорудження шпиталю не пізніше 1 травня 1871 року, але з'ясувалось, що закладений раніше фундамент має огріхи, а коштів знову не вистачає. Остаточно шаритки отримали від влади розпорядження збудувати шпиталь у строк від травня 1874 року по травень 1876 року. Втім, лише восени 1873 року краківський архітектор Філіп Покутинський виготовив проект закладу шариток у Рогатині, а його спорудження розпочали у травні 1874 року. До жовтня 1875 року стіни будівлі вже були вимуровані повністю, проте внаслідок недотримання черницями вказаних термінів, влада розпорядилась відібрати у них пожертвувані фундаторами маєтності. Правда, це рішення вдалось відмінити, і вже на початку 1875 року споруда була накрита дахом з оцинкованої бляхи та оштукатурена, а всередині проводились столярні роботи. 1882 року шаритки, нарешті, отримали будівлю закладу у своє розпорядження, хоча вона ще не була повністю викінченою.

Зокрема, потрібно було завершити не тільки облаштування шпиталю, але й каплиці у ньому та крипти-усипальниці Красинських під нею. 1883 року сестри оселились в Рогатині, а 1 листопада 1884 року відкрили шпиталь, який містив шість ліжок. Каплицю ж після досягнутої 1890 року домовленості із черницями завершив своїм коштом Людвик Красінський. У міжвоєнний період шаритки вступили в конфлікт із тодішньою владою, яка вважала не належними умови лікування у шпиталі, оскільки, на їх думку, заклад більшою мірою використовувався як сиротинець і монастир, а сам шпиталь обслуговувався по залишковому принципу. Його мали перевести до головного будинку закладу та краще обладнати, проте не відомо, чи це було здійснено.

З радянських часів колишній заклад сестер-шариток у Рогатині використовувався в якості районної лікарні, а пізніше, коли лікарня переїхала до нової споруди, був приватизований. У грудні 2019 року його будівлі згоріли, що звільнило земельну ділянку під можливу забудову. Спочатку вціліла лише одна несуча стіна, проте в наступні роки і від неї нічого не залишилось - лише купа цегли.

Джерело фотознімка: report.if.ua

В Рогатині були також шпитальний костел св. Варвари (Барбари) та каплиця-усипальниця Мровчинських на цвинтарі.

СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Фільми