СТРАТИН. Колишній костел без титулу (193?). Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н

77022 Стратин

Вперше Стратин (Стрятин) згадується в документах 8 листопада 1445 року, є також письмова згадка 4 червня 1464 року. 13 жовтня 1671 року поселення отримало магдебурзьке право. Існувало по обидва боки річки як містечко і село. 1880 року у містечку проживало 804 мешканців, у тому числі 192 українців і 19 поляків, а в селі - 1025, з них 955 українців і 45 поляків. 1 жовтня 1932 року містечко і село об'єднали в єдине село. Нині тут проживає близько 560 осіб. Входило до Рогатинського району, а від 2020 року є частиною Івано-Франківського.

Місцеві католики латинського обряду належали до парафії св. Миколая у Рогатині. Приватна каплиця у Стратині була вже у другій половині XVIII століття у дворовому палаці, збудованому із використанням будматеріалів, отриманих після розбору замку.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: жовтень, 09
1705 - первісний костел св. Йосифа Обручника i Пресвятої Діви Марії у Мельниці на Волині консекрував єпископ Олександр Виговський;
1718 - єпископ-помічник Львівський Фелікс Шанявський консекрував храм Пресвятої Трійці у Терновиці (Брухналі) на Львівщині;
1774 - єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький консекрував кармелітський костел св. Іллі, пророка в Луцьку;
1938 - новоспоруджений костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Литвинові на Тернопільщині освятив архієпископ Болеслав Твардовський;
- новозбудований храм Воздвиження Святого Хреста у Новому Селі на Львівщині освятив єпископ Перемишльський Францішек Барда;
2013 - єпископ Мар'ян Бучек освятив територію під будівництво другої частини комплексу резиденції єпископа, Курії та парафіяльного будинку у Харкові;
2021 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив нові вітражі Ісуса Доброго Пастиря, Пресвятої Діви Марії, св. Йосифа, бл. Целестина, св. Йоана Павла II та св. Фаустини в костелі Божого Милосердя у Львові-Рясному;
Наступна дата: жовтень, 10
1717 - храм у Тинній на Хмельниччині консекрував єпископ Стефан Рупневський під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії i св. Войцеха;
1737 - інгрес митрополита Львівського архієпископа Миколая Вижицького до Львівської архікатедри;
1775 - архієпископ Вацлав Сераковський консекрував костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Богородчанах на Івано-Франківщині та освятив головний і бічні вівтарі;
1837 - єпископ Франциск Мацкевич консекрував костел св. Миколая у Смтричі на Хмнльниччині;
1892 - єпископ Антоній Церр консекрував костел Пресвятої Трійці у Канделі на Одещині;
1906 - о. Владислав Бандурський отримав призначення єпископом-помічником Львівським;
1937 - новоспоруджену каплицю Різдва Пресвятої Діви Марії у Джурині на Тернопільщині освятив о. Ян Дзюбан;
1998 - єпископ Станіслав Падевський став Львівським єпископом-помічником;
- костел-церкву бл. Теодора Ромжі у Нижньому Коропці на Закарпатті консекрували єпископ Антал Майнек та греко-католицький владика Іван Семедій;
1999 - єпископ Рейгард Леттман з Німеччини освятив орган у Луцькій катедрі;
- костел Пресвятої Трійці у Новгородці на Запоріжжі консекрував єпископ Леон Дубравський;
2009 - єпископ Мар'ян Бучек освятив фундаменти костелу Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Архангела Михаїла у Мелітополі на Запоріжжі;
2020 - новозбудований костел Преображення Господнього в Кодимі на Одещині освятив єпископ Станіслав Широкорадюк;
- єпископ Станіслав Широкорадюк освятив стації Хресної дороги у костелі св. Станіслава єп. мч. у Балті на Одещині;

Ця ж (чи інша) приватна дворова каплиця у Стратині згадується у схематизмах Львівської архідієцезії, починаючи із 1862 року, коли чисельність римо-католиків у селі майже досягла сотні вірних. Правда, богослужіння тут проводили лише іноді. Занотована вона також в останньому довоєнному детальному схематизмі 1936 року, коли кількість вірян у селі становила трохи менше сотні осіб. Ймовірно, що саме у 30-х роках тут розпочали будівництво філіального мурованого костелу, яке не вдалось завершити до початку ІІ світової війни. У радянські часи недобудований римсько-католицький храм використовувався як склад. Схоже, що цю функцію він виконує досі.

Джерело фотознімка: ishchuk.net
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми