 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
77610 Креховичі
Село Креховичі вважається заснованим 1419 року. 1880 року воно мало 1189 мешканців, переважна більшість яких була греко-католиками, 1939 року - 2900, у тому числі 2280 українців і 430 поляків, нині ж тут проживає майже 2400 осіб. Входило до Рожнятинського району, а від 2020 року належить Калуському.
Місцеві римо-католики спочатку належали до парафії Матері Божої Скорботної у Рожнятові. У 1900 році у Креховичах було закладено мурований фундамент під будівництво громадської каплиці, а 1901 року завдяки зусиллям рожнятинського настоятеля о. Франциска Маліновського та коштам Казимира Любомирського і пожертві фірми 'Глесінгер' брошневських парових тартаків на цьому фундаменті спорудили дерев'яний храм.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: wrzesień, 14 | |
| 1764 | - у Римі рукоположений в священники майбутній єпископ-помічник Луцько-Житомирський Ян Підгороденський; |
| 1776 | - помер єпископ-помічник Львівський Самуїл Гловінський; |
| 1825 | - єпископ Франциск Мацкевич освятив храм св. Йоана Непомуки в Куні на Вінничині; |
| 1897 | - освячено наріжний камінь костелу (каплиці) сс.-шариток в Чорткові на Тернопільщині; |
| 1918 | - призначено титулярним єпископом Телміським та єпископом-помічником Львівським о. Болеслава Твардовського; |
| 1906 | - освячено новозбудований костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині; |
| 1924 | - архієпископ Болеслав Твардовський освятив наріжний камінь костелу cвв. Апп. Петра і Павла у Теребовлі на Тернопільщині; |
| 1930 | - освячено філіальний новозбудований костел у Кремидові на Івано-Франківщині; |
| 1988 | - храм під титулом св. Анни у Хмельницькому консекрував єпископ Нюкш з Риги; |
| 1990 | - освячено повернений костел Воздвиження Святого Хреста у Городку на Львівщині; |
| 1991 | - єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений храм свв. Миколая та Анни у Рогатині на Івано-Франківщині; |
| 1992 | - єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений костел св. Миколая у Коропці на Тернопільщині; |
| 1997 | - в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам‘янці-Бузькій на Львівщині копію чудотворного образу Розіп'ятого Ісуса із
колишнього костелу Святого Хреста у Новому Милятині коронував архієпископ Мар'ян Яворський; - освячено відремонтований після повернення костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині; |
| 1998 | - єпископ Луцький Маркіян Трофим’як урочисто освятив під титулом Воздвиження Всечесного Хреста новозбудований костел у Торчині на Волині; |
| 2005 | - відремонтований костел Воздвиження Святого Хреста у Берездівцях на Львівщині проголосили санктуарієм Святого Хреста; |
| 2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький подарував костелу св. Флоріана у Шаргороді на Вінничині реліквії св. Йоана Павла ІІ; |
| 2020 | - у Берездівцях на Львівщині архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив мощі св. Йоана Павла до костелу Воздвиження Святого Хреста; |
| Następna data: wrzesień, 15 | |
| 1896 | - новоспоруджений костел св. Йосифа у Миколаєві консекрував єпископ Тираспільский Антон Церр; |
| 1933 | - призначено Львівським єпископом-помічником о. Євгенія Базяка; |
| 2007 | - кардинал Мар'ян Яворський консекрував новоспоруджений костел св. Йосифа Ремісника у Шегинях на Львівщині; |
| 2012 | - архієпископ Петро Мальчук ввів реліквії бл. Папи Йоана Павла ІІ до костелу Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині; |
| 2021 | - костел св. Йосифа у Миколаєві проголошено санктуарієм св. Йосифа; |
Новозбудовану каплицю у Креховичах освятили того ж, 1901 року. За інформацією місцевих мешканців, яку продублювали деякі інтернет-джерела, - під титулом святого Сесилія. Але такого святого не існує, є лише свята Цецилія (Сесилія), саме їй, ймовірно, і була присвячена каплиця, хоча це не підтверджено церковними документами. На той час цією святинею послуговувалось майже шість сотень католиків латинського обряду із Креховичів та сусіднього Брошнева (осади і села). І вони стали добиватись утворення окремого душпастирського осередку, але цьому спочатку завадили суперечки між мешканцями цих двох поселень щодо його розташування, а потім - І світова війна.
У 1935 році саме в Брошневі-Осаді нарешті було утворено парафіяльний вікаріат (не дивно, бо чисельність вірян у Крехові на той час майже не змінилась, складаючи понад дві сотні осіб, а Брошнів-Осада вже мав суттєво більше римо-католиків). Вікаріат охопив десяток сусідніх сіл, у тому числі і Креховичі, чия каплиця ще два роки (до спорудження власної) продовжувала слугувати йому в якості парафіяльної.
У 1944 році каплицю у Креховичах радянська влада зачинила та використовувала її спочатку як складське приміщення, потім - як клуб, а ще пізніше - в якості шкільного спортзалу. Із 70-х років, коли було збудовано нову школу, будівля колишньої римсько-католицької святині пустує і поволі руйнується. Як один із проектів в рамках Програми транскордонного співробітництва 'Польща-Білорусь-Україна 2014-2020' за тематичною ціллю «Спадщина» заплановано відновлення храму у Креховичах у 2023 році.
За непідтвердженою інформацією, в Креховичах ще перед 1738 роком існувала парафія, традиції якої пізніше перейшли до рожнятівської, та, відповідно, костел. Місце його можливого розташування було оточене локальним культом та безуспішно пропонувалось для спорудження нового храму.
