ЗАБОЛОТІВ. Костел Пресвятої Трійці (1898 - 1902). Івано-Франківська обл., Коломийський р-н

78315 Заболотів,
вул. Млинська, 3,
+380 (3476) 435-51,
www: zabolotiv.blogspot.com,
f.b.: rkpswtr

Поселення Заболотів відоме письмово від 7 травня 1442 року, а в 1453, 1455, 1475 і 1515 роках вже вважалось містом. 1890 року воно нараховувало понад чотири тисячі мешканців (понад 1600 греко-католиків, майже 400 римо-католиків та понад 2000 юдеїв). У 1940 році Заболотів став селищем міського типу та районним центром, від 1962р. належав до Снятинського району, а 2020 року увійшов до Коломийського. Нині у ньому проживає понад 4 тисячі осіб.

Вважається, що лише 1605 року у Заболотові було засновано місцеву парафію та споруджено дерев'яний костел коштом місцевого власника Станіслава Волуцького. Проте у фундаційному акті він визнав, що раніше у місті в напрямі села Демиче, яке нині є частиною міста, вже існували старий храм і навіть парафіяльний будинок, але їх знищили нападники. Проте і цю святиню у 1618-1621 роках спалили турки і татари. У 1669 році збудовали новий дерев'яний храм за кошти Бакутських.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: березень, 22
2009 - єпископ Маркіян Трофим’як у співслужінні єпископів Станіслава Падевського та Мар'яна Бучека освятив відремонтований орган в катедрі у Харкові;
Наступна дата: березень, 23
1860 - єпископ Перемишльський Франциск Вежхлейський отримав призначення на Львівську митрополичу кафедру;
- призначений єпископом-ординарієм Кам'янець-Подільським єпископ-помічник Антоній Фіалковський;
1930 - освячено каплицю св. Йосифа у Мукачеві на Закарпатті;
2014 - архієпископ Мечислав Мокшицький урочисто впровадив до каплиці Всіх Святих костелу Бога Отця Милосердного у Запоріжжі мощі свв. Йосифа Більчевського і Зигмунта Гораздовського, а також бл. Якова Стрепи;

Наприкінці другого десятиліття XVIII століття спорудження нового костелу (чи ремонт старого) приписують зусиллям та коштам настоятеля о. Андрія Недрошлянського, проте вже 1757 року цей храм перебував у настільки поганому технічному стані, що його розібрали, а з отриманої деревини спорудили каплицю на кладовищі. І того ж року чергові власники Заболотова Коссаковські фундували новий дерев'яний костел, збудований на новому місці. Ймовірно, що теж того року його освятив рогатинський декан та настоятель парафії св. Станіслава єп. мч. у Фірлеєві о. Бенедикт Хмєльовський. До нової святині перенесли все костельне оснащення зі старої (у тому числі п'ять вівтарів). 1774 року занотовано дзвіницю з трьома три дзвонами, пізніше інтер'єр костелу розписали. 1775 року відбулась консекрація храму.

Останню дерев'яну святиню у Заболотові збудували у 1818-1819 роках коштом власника Северина Потоцького. Її консекрували 1833 року, проте споруджена із використанням будівельних матеріалів, отриманих зі старого костелу, ця культова споруда з трьома вівтарями викликала занепокоєння візитаторів своїм технічним станом. Тому у другій половині ХІХ століття відбувся її ремонт. 1888 року дерев'яну дзвіницю замінили мурованою.

У 1898-1902 роках завдяки зусиллями настоятеля о. Леона Новіцького та коштам фондів і парафіян постав, в основному, сучасний неоготичний мурований храм, а після оздоблення та оснащення його освятили 1909 року. Під час І світової війни костел зазнав пошкоджень та був відремонтований після 1925 року. З 1931 року понад 2600 вірян у понад десятці населених пунктів обслуговував настоятель о. Михайло Розлєпіло, а парафія мала каплиці: муровану цвинтарну св. Йосифа 1902 року у Заболотові та дерев'яні у Троїці (1905р.) і Рудниках (1925р.).

О. Розлєпіло виїхав до Польщі 24 жовтня 1945 року разом із частиною костельного майна. Від 1946 року зачинений храм був продовольчим складом, а на початку 90-х років його повернули вірним. Парафію обслуговують дієцезіальні священники, працюють сетри-феліціанки (згромадження Сестер св. Фелікса з Канталіційо), які мають свій дім поруч із костелом.

ПОДІЇ,
ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ СВЯТИНЕЮ
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми