ЗАЛУЧЧЯ - Горішнє Залуччя. Колишній костел св. Миколая (1876 - 1937). Івано-Франківська обл., Коломийський р-н

78362 Горішнє Залуччя

Села Горішнє Залуччя та Долішнє Залуччя постали після ІІсв. війни внаслідок поділу села Залуччя (Залуччя над Черемошем), яке вперше згадується у документах 1441 року та 5 травня 1449 року. 1890 року тут проживало 2818 мешканців (2392 українців, 260 поляків і 166 німців), нині Горішнє Залуччя має майже 1300 осіб, а Долішнє - понад 1800. До 2020 року села входили до Снятинського району.

Католики латинського обряду Залуччя належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Снятині. 1876 року, коли їх чисельність становила близько 170 осіб, у селі коштом місцевого власника Миколая Кшиштофовича було споруджено та освячено під титулом св. Миколая публічну філіальну муровану каплицю, яка також слугувала родині фундаторів усипальницею.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: квітень, 20
2019 - в Кольчугині у Криму біля костелу Успіння Пресвятої Діви Марії відкрили лапідарій німецьких надгробних плит з неіснуючих нині кладовищ;
Наступна дата: квітень, 21
1405 - частину Львівської катедри освятив єпископ Матей з Перемишля;
1639 - храм св. Мартина у Новому Місті на Львівщині та вівтарі освятив єпископ Я. Замойський;
1731 - єпископ-ординарій Луцький Стефан Рупневський помер у Торчині, його поховано в єзуїтському костелі свв. Ап. Петра і Павла у Кракові;
1990 - освятили повернений костел cв. Антонія у Лосячі на Тернопільщині;
1992 - повернений костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Золотому Потоці на Тернопільщині освятив єпископ Маркіян Трофим'як;
Джерело фотознімка: Мар'ян Сковира

Перед Ісв. війною чисельність римо-католиків у Залуччі збільшилась до 272 осіб, а в 20-х - 30-х роках досягла майже чотирьох сотень. У 1937 році залучанську каплицю було суттєво добудовано до рівня костелу (ймовірно, коштом Кшиштофовичів та Ярузельських). Храм мав мурований головний вівтар із дерев'яним ретаблом (містив образи Преображення Господнього та Святої Родини) і бічний дубовий вівтар, а також інше досить значне і коштовне храмове оснащення. Поблизу святині стояла дерев'яна дзвіниця з трьома дзвонами вагою 120, 50 та 25 кілограмів (два останні придбали із пожертв вірян).

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

В костелі у Залуччі снятинські душпастирі проводили богослужіння регулярно кожної неділі та на свята. Цікаво, що 1938 року у Залуччі поблизу залізничної станції (нині - це село Хутір-Будилів) було закладено наріжний камінь під спорудження іншого храму, яке так і не вдалось здійснити.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

Сьогодні колишній костел св. Миколая у Залуччі перебуває у стані часткової та досить непогано збереженої руїни, у якої, враховуючи відсутність у селі римо-католиків та наявність у християн інших конфесій церков, навряд чи є шанс на відновлення.

Джерело фотознімка: Мар'ян Сковира
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми