ГОЛОВАНІВСЬК. Колишній костел св. Станіслава єп. мч. (1819 - 1826). Кіровоградська обл., Голованівський р-н

26500 Голованівськ

У 1757 році згадується як недавно засноване поселення, називалось Голованецьке, потім - Голованівське. Після 1793 року у складі Росії назву змінили на Голованівськ. Наприкінці століття отримав статус містечка і став волосним центром. На початку 40-х років XIXст. тут проживало близько 1400 мешканців, 1880 року - 3 тисячі, нині - майже 6 тисяч осіб. Від 1923 року Голованівськ є центром району, від 1957 року - селищем (міського типу).

1 лютого 1781 року місцевий власник Станіслав Фелікс (Щенсний) Потоцький фундував перший костел разом із парафією у Голованівському (фундаційний акт було підписано у Тульчині, а затверджено церковною владою 14 січня 1782 року у Брацлаві). Храм, швидше за все, був дерев'яним, освятили його 1797 року під титулом св. Станіслава, єпископа мученика.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: березень, 16
1910 - Папа Пій X визнав бл. архієпископа Якова Стрепу покровителем Львівської архідієцезії;
2014 - єпископ Антал Майнек освятив відновлений костел св. Йоана Непомуки у Рахові на Закарпатті;
2019 - костел св. Ап. Петра в Одесі було проголошено малою базилікою;
- храм св. Йосифа у Гнівані на Вінничині проголошено санктуарієм св. Йосифа;
Наступна дата: березень, 17
1795 - у Лозовиці біля Климовичів у Білорусі народився майбутній єпископ-помічник Тираспольський Вікентій Ліпський;

Проте вже через два десятки років дерев'яна святиня у Голованівську стала непридатною для богослужінь. У 1819 році коштом чергової власниці містечка Теклі Потоцької (уродженої княжни Санґушко) на новому місці розпочали будівництво мурованого костелу. Завершили спорудження 1826 року, 19 грудня цього ж року під час візитації парафії балтський декан о. Ян Комарницький освятив храм. Він отримав три вівтарі, головний з яких містив образ Пресвятої Трійці, а також дерев'яну дзвіницю із трьома дзвонами різної ваги. Від 1830 року парафія мала споруджений місцевим власником Францом Гурковським філіальний костел в Крутенькому, який тоді обслуговував окремий священник о. Стефан Лясоцький (після того, як царська влада заборонила душпастирування у селі, цей храм перевли в ранг каплиці). На початку 40-х років завдяки зусиллям настоятеля о. Людвіка Чайковсього при голованівському костелі збудували господарські приміщення.

Святковий день біля костелу

Наприкінці 50-х років парафія у Голованівську, охоплюючи не один десяток сусідніх сіл, нараховувала приблизно дві тисячі вірян. У 70-х роках ХІХст. - на початку ХХст. її обслуговував настоятель о. Олександр Ачкевич, який наприкінці 90-х років здійснив частковий ремонт святині. Його замінив та парафією опікувався, принаймні, до 1932 року адміністратор та пізніше настоятель о. Ян Лаврецький. У 1935 році радянська влада храм зачинила, костельне оснащення було знищно, зокрема, орган розібрали для піонерів на металобрух. За переказами, 1941 року німецькі окупанти зосередили у понівеченому костелі місцевих євреїв та потім їх розстріляли, а святиню пізніше розібрали на будматеріали, якими вимостили дорогу до сусіднього села. Як оповідають старожили, стояла святиня десь на місці нинішніх кінотеатру та універмагу.

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми