КИЇВ. Костел св. Миколая (1899 - 1909). Київська обл., Спеціальний статус

03150 Київ,
вул. Велика Васильківська, 75,
+380 (44) 269-50-44, 268-78-51,
www: nicolasparish.org.ua,
f.b.: 1345237968828726

Заснований наприкінці V - початку VI століть Київ на межі VIII - IX століть став головним містом Руської землі та столицею Руської держави. У 60-х роках IXст. відбулося перше хрещення Русі. Руську Церкву очолили митрополит Михайло та шестеро спеціально висвячених єпископів. Проте до 998 року, коли сталася подія, яка всупереч історичній правді названа хрещенням Русі, ще тричі наступали періоди язичеської реакції та християнського відновлення.

Станом на 1895 рік у Києві нараховувалося 33771 римо-католиків, а єдиний існуючий у місті костел св. Олександра міг розмістити не більше півтори тисячі вірних. 8 грудня 1896 року близько тисячі його парафіян звернулися до київського генерал-губернатора графа Олексія Ігнатьєва з клопотанням дозволити будівництво у Києві ще одного храму, який би носив титул св. Миколая на честь імператора. Наприкінці січня 1897 року Київська міська Дума запропонувала ділянку міської землі, що знаходилася на окраїні, на Великій Васильківській вулиці № 75 (цю землю використовували орендарі під склад лісоматеріалів). 30 березня 1898р. міністр внутрішніх справ Горемикін Л., звертаючись до генерал-губернатора Ігнатьєва, дав офіційний дозвіл на спорудження костелу.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: травень, 19
1761 - освячено костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією в Оноківцях на Закарпатті;
1924 - освятили наріжний камінь храму Матері Божої Неустанної Допомоги у Магдалівці на Тернопільщині;
1929 - єпископ-помічник Луцький Стефан Вальчикевич освятив закладений ще в грудні 1928 року фундамент та наріжний камінь майбутнього костелу св. Ізидора у Римачах на Волині;
1930 - освячено земельну ділянку під будівництво храму Воздвиження Святого Хреста у Хмелиськах на Тернопільщині;
1939 - єпископ Стефан Вальчикевич освятив два нових дзвони костелу св. Ізидора у Римачах на Волині;
1997 - єпископ Ян Ольшанський освятив наріжний камінь майбутнього храму Матері Божої Фатімської у Ганнополі на Вінничині;
2013 - у Богуславі на Київщині освятили встановлений на костелі Зіслання Святого Духа хрест;
Наступна дата: травень, 20
1850 - о. Фердинанд Кан призначений першим єпископом-ординарієм новоствореної Херсонської дієцезії (від 1852 року - Тираспольської);
1907 - храм Пресвятого Серця Ісуса Христа у Грінталі на Донеччині консекрував єпископ Йосиф Кесслер;
2018 - єпископ Едвард Кава освятив нові скульптури Пресвятого Серця Ісуса, Непорочного Серця Марії і св. Антонія в костелі Пресвятого Серця Ісуса і Непорочного Серця Марії у Стрілецькому на Львівщині;

7 травня 1898 року в залі Міської Думи Києва відбулися збори, на яких було обрано костельний комітет з 12 чоловік, головою якого став почесний мировий суддя Леонард Янковський. Комітет підпорядковувався Луцько-Житомирській Духовній консисторії і, відповідно, єпископу, котрий призначив до його складу о. Петра Змигродського, о. Олендрського та, згодом, майбутнього першого настоятеля о. Йосифа Змигродського, який брав активну участь у будівництві. Проект храму розробив архітектор В. Городецький, взявши за основу проекти студента С. Воловського та інших учасників конкурсу. 08.08.1899р. Луцько-Житомирський єпископ Болеслав Клопотовський освятив наріжний камінь костелу. Восени 1909 парафіяльна громада стала власником землі, на якій було збудовано храм, а 06.12.1909р. Луцько-Житомирський єпископ-помічник Антоній Карас освятив цей костел, споруджений на кошти парафіян, у тому числі Л. Янковського, І. Ляховицького, В. Браницького і Й. Потоцького.

4 жовтня 1910 року єпископ Карл Недзялковський, одержавши дозвіл Міністра Внутрішних справ, виділив з парафії св. Олександра парафію св. Миколая. 1912 року побудували також парафіяльний будинок. Костел св. Миколая напередодні революції був духовним осередком не лише польських римо-католиків, а й представників інших національностей, зокрема, католиків-французів. З 30-х років святиню було закрито, з 40-х років там розміщувався Київський облархів. 13.02.1979р. у реставрованому колишньому костелі відкрили Республіканський будинок органної та камерної музики. З 02.01.1992р. у храмі, який досі не повернутий вірним, дозволено проводити богослужіння. 31 січня 2022 року коштом благодійників в костелі було завершено протиаварійні роботи після пожежі 3 вересня 2021 року, яка повністю знищила орган собору. 6 грудня 2023 року архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив до храму мощі св. Йоана Павла ІІ

Парафію обслуговують оо.-облати (згромадження Місіонерів Облатів Пресвятої і Непорочної Діви Марії).


ОСНОВНІ ПОДІЇ ЧИ ПУБЛІКАЦІЇ, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ СВЯТИНЕЮ







Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.