КИЇВ. Кафедральний собор св. Олександра (Алєксандра) (1817 - 1842). Київська обл., Спеціальний статус

01001 Київ,
вул. Костельна, 17,
+380 (44) 229-73-09,
www: st-alexander.org.ua, st-alexander.kiev.ua,
f.b.: EcclesiaCatholicaStAlexandri

Заснований наприкінці V - початку VI століть Київ на межі VIII - IX століть став головним містом Руської землі (об'єднання південних східнослов'янських племен) та столицею Руської держави. Після втрати державності був також адміністративним центром литовсько-польського воєводства, козацького полку, російської губернії, столицею УНР, Української Держави та Української РСР. Нині - столиця України з населенням майже три мільйони мешканців.

У 60-х роках IXст. після успішного нападу Київського князя Аскольда на Константинополь відбулося перше хрещення Русі. Руську Церкву очолили митрополит Михайло та шестеро спеціально висвячених єпископів. Християнська віра поширювалася, у Києві та по всій Русі поставали храми, що викликало наростаюче незадоволення язичників. 882 року, спираючись на підтримку внутрішніх антихристиянських сил, Київ захопив та вбив князя-християнина Аскольда вихователь малолітнього князя Славії (майбутньої Новгородської землі) Ігоря з варяжської династії Рюріків. На Русі почалась язичеська реакція, яка тривала до смерті узурпатора-язичника Олега у 912 році. А потім ще двічі християнство відвовойовувало втрачені позиції та знову піддавалося терору, поки 998 року не відбулася подія, яка всупереч історичній правді названа хрещенням Русі.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: грудень, 10
1769 - у Варшаві з рук єпископа Антоніна Пжедвоєвського отримав священичі свячення митрополит-архієпископ Львівський Каетан Кіцький;
2000 - архієпископ Мар'ян Яворський освятив відремонтований орган в костелі Христа Царя в Івано-Франківську;
2016 - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Гуджеротті урочисто освятив новоспоруджену каплицю св. Йосифа Ремісника в Улянівці на Житомирщині;
2017 - єпископ Антал Майнек освятив земельну ділянку та фундамент під храм храм св. Кінги в Берегові-Ардові на Закарпатті;
2019 - о. Микола Лучок, номінований єпископом-помічником Мукачівським, висвячений на єпископа у катедрі в Мукачеві Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Ґуджеротті;
Наступна дата: грудень, 11
1938 - освячено каплицю Матері Божої Цариці Польщі у Ренові на Тернопільщині;
2010 - каплицю св. Йосифа у Шостці на Сумщині освятив єпископ Мар'ян Бучек;

7 липня 1815 року цар Олександр І підписав дозвіл на будівництво костелу у Києві. 30.08.1817р. архідиякон (титул, який тоді був еквівалентним єпископу-помічнику) о. Й. Грабовський освятив наріжний камінь під будівництво святині. У 1817-1842 роках храм було споруджено (архітектори Л. Станзані і Ф. Мехович) на пожертви вірних, у тому числі А. Савицького. 30 серпня 1842 року архідиякон о. Ю. Стейгвіло освятив костел.

У 1937-1991 роках святиню було закрито (спочатку будівлю пристосували під гуртожиток, а у 1952-1982 роках використовували як планетарій). У 1991-1995 роках здійснили ремонт храму. 7 жовтня 1995 року храм консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк. 25 червня 2001 року костел відвідав Папа Йоан Павло ІІ. Парафію обслуговують дієцезіальні священники. 6 червня 2021 року колишню співкатедру в Києві піднесено до рангу катедри, а колишня катедра у Житомирі отримала статус співкатедри. Є великий орган, встановлений 2000 року і виготовлений у Німеччині у 60-х роках, та малий 70-х років, що запрацював 2002 року.


ОСНОВНІ ПОДІЇ ЧИ ПУБЛІКАЦІЇ, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ СВЯТИНЕЮ



2011. 03.18 Апостольський нунцій архієпископ Іван Юркович відправив на прощання подячну Святу Месу за дар семи років служіння в Україні у присутності архієпископа Мокшицького та єпископів Пурвінського, Трофим'яка, Широкорадюка, Скоморовського і Собіло; 08.06 ІНГРЕС АРХІЄПИСКОПА ПЕТРА МАЛЬЧУКА за участю архієпископа Мечислава Мокшицького, інших єпископів, греко-католицьких владик чолі з кардиналом Любомиром Гузаром, духовних осіб інших конфесій;





2016. 05.03 Відпустову Месу на честь покровителя парафії очолив архієпископ Петро Мальчук, котрий цього ж дня відзначав також восьму річницю єпископських свячень; 05.15 Архієпископ Петро Мальчук уділив Таїнство Миропомазання двом з половиною десяткам вірних з трьох київських парафій; 05.31 ПОХОРОННІ УРОЧИСТОСТІ С.П. АРХІЄПИСКОПА ПЕТРА МАЛЬЧУКА за участю Апостольського нунція в Україні архієпископа Клаудіо Ґуджеротті, архієпископа Мечислава Мокшицького, католицьких єпископів обох обрядів, православних владик та інших духовних осіб; 06.04 Єпископ Ян Пурвінський висвятив на диякона місіонера-вікентійця Яна Вакульчака;

2017. 05.03 Службу Божу з нагоди урочистості св. Олександра, покровителя храму, очолив єпископ Віталій Скомаровський у співслужінні єпископа-номінанта о. Віталія Кривицького; 05.26 В річницю смерті архієпископа Петра Мальчука Месу очолив архієпископ Мечислав Мокшицький у співслужінні з єпископами Скомаровським і Широкорадюком та освятив пам’ятну дошку із зображення с.п. архієпископа Петра; 06.04 Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті уділив миропомазання п'ятьом парафіянам під час Меси англійською мовою, а єпископ Радослав Змітрович - вісімнадцятьом; 06.24 АПОСТОЛЬСЬКИЙ НУНЦІЙ В УКРАЇНІ АРХІЄПИСКОП КЛАУДІО ҐУДЖЕРОТТІ ТА АРХІЄПИСКОП МЕЧИСЛАВ МОКШИЦЬКИЙ І ЄПИСКОП БРОНІСЛАВ БЕРНАЦЬКИЙ ВИСВЯТИЛИ НА ЄПИСКОПА О. ВІТАЛІЯ КРИВИЦЬКОГО SDB. В урочистості взяли участь католицькі єпископи обох обрядів, православні владики та інші духовні особи; 07.08 Єпископ Віталій Кривицький здійснив своє перше рукоположення в священники - неопресвітерами стали диякони-пауліни Михайло Піщик і Христофор Єрофєєв; 09.03 Святу Месу з нагоди 200-річчя закладення та освячення наріжного каменя собору очолив єпископ Віталій Кривицький; 10.28 Єпископ Віталій Кривицький висвятив на дияконів семінаристів Місійної семінарії 'Redemptoris Mater' в Києві Педая Андрія родом з Вінниці та Щуку Павла родом з Хмельницького;

2018. 02.07 Урочистість св. Маруна розпочалось з передачі парафії мощей св. Шарбеля. Святу Месу очолив архієпископ Мечислав Мокшицький у співслужінні єпископа Віталія Кривицького та в присутності Апостольського нунція в Україні архієпископа Клаудіо Гуджеротті; 06.23 Дияконів Місійної семінарії «Redemptoris Mater» Павла Щуку та Андрія Педая висвятив на священників єпископ Віталій Кривицький, очоливши Месу у співслужінні з єпископом Радославом Змітровичем;

2019. 05.04 Єпископ Віталій Кривицький висвятив на священника диякона-паллотина Ярослава Драгана, родом із Житомира; 06.09 43 молодих людей з київських парафій прийняли Таїнство Миропомазання, яке їм уділив єпископ Віталій Кривицький; 06.15 Єпископ Віталій Скомаровський очолив урочисту Євхаристію, під час якої уділив дияконські свячення семінаристу Сергію Пеньківському СМ; 10.19 Єпископ Віталій Кривицький у спіслужінні з єпископом-номінантом Олександром Язловецьким рукоположив в диякони семінариста Місійної семінарії «Redemptoris Mater» Звоніміра Шесніча; 11.09 КОНСЕКРАЦІЯ О. ОЛЕКСАНДРА ЯЗЛОВЕЦЬКОГО АПОСТОЛЬСЬКИМ НУНЦІЄМ В УКРАЇНІ АРХІЄПИСКОПОМ КЛАУДІО ГУДЖЕРОТТІ (СПІВКОНСЕКРАТОРИ - ЄПИСКОПИ ВІТАЛІЙ КРИВИЦЬКИЙ ТА ЛЕОН ДУБРАВСЬКИЙ);

2020. 06.27 Єпископ Віталій Кривицький у співслужінні з єпископом Олександром Язловецьким висвятив на диякона семінариста Миколу Пантуса; 08.30 Подячна Меса за служіння в Україні Апостольського нунція архієпископа Клаудіо Ґуджеротті за участю єпископів Віталія Кривицького, Олександра Язловецького та Миколи Лучка; 10.17 Єпископ Віталій Кривицький висвятив клериків семінарії «Redemptoris Mater» Миколая Єрмакова (Білорусь) і Звоніміра Шесніча (Хорватія) на священників, а Педро Зафра Гомес-Лімон (Іспанія) - на диякона; 11.07 Архієпископ Мечислав Мокшицький у співслужінні з єпископами Віталієм Кривицьким та Михайлом Бубнієм (УГКЦ) очолив подячну Літургію з нагоди беатифікації засновника ордену Лицарів Колумба Слуги Божого о. Майкла Маꥳвні;

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.