09230 Ржищів
Ймовірно, що поселення існувало тут ще у давньоруські часи, проте документально воно відоме лише від початку XVI століття, коли 1506 року отримало магдебурзьке право. У Російській імперії Ржищів був центром волості. Наприкінці XIX століття його населення збільшилось до семи тисяч осіб. У 1939-1962рр. був районним центром. 30 грудня 1962 року отримав статус селища міського типу, а 6 червня 1995 року - міста обласного підпорядкування. Нині тут проживає майже сім з половиною тисяч мешканців, а від 2020 року місто входить до Обухівського району.
У 1740 році у Ржищеві коштом місцевих власників Вороничів, які перейшли з православ'я в католицизм, було споруджено дерев'яні костел та монастир для оо.-тринітаріїв, проте 1751 року ці будівлі разом із містом спалили гайдамаки. У 1765 році тринітарський костельно-монастирський комплекс було відновлено (теж із дерева). Цього разу це сталось завдяки черговому власнику частини міста Станіславу Щеньовському. 7 жовтня 1765 року храм під титулом св. Станіслава освятив київський декан та настоятель парафії у Фастові о. Мартин Рибінський.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 12 | |
| 1612 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Жидачеві на Львівщині консекрував Баковський єпископ В. Любенецький; |
| 1752 | - черговий костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Перевалах на Волині консекрував єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Адам Ораньський; |
| 1908 | - освячено наріжний камінь костелу у Скородинцях на Тернопільщині; |
| 1930 | - костел у Заболотті на Волині освятив єпископ Адольф Шельонжек; - новозбудований та оснащений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у (Війткевичах (нині - Камяне) освятив єпископ Стефан Вальчикевич; |
| 1996 | - єпископ Райнхард Леттманн з Мюнстера (Німеччина) за участю єпископів Маркіяна Трофим’яка, Станіслава Падевського та Станіслава Широкорадюка консекрував перенесений костел св. Анни у Ковелі на Волині; |
| Наступна дата: жовтень, 13 | |
| 1738 | - у Варшаві помер колишній єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський Станіслав Гозій; |
| 1765 | - о. Ігнатія Оссолінського, майбутнього ординарія Київського, висвятив на єпископа у львівському францисканському костелі Святого Хреста архієпископ Вацлав Сераковський; |
| 1782 | - архієпископ Фердинанд Кіцький консекрував відремонтований костел св. Марії Магдалини в Кукільниках на Івано-Франківщині; |
| 1895 | - освячено новоспоруджений костел Пресвятого Серця Господа Ісуса в Тамановичах на Львівщині; |
| 1929 | - архієпископ Болеслав Твардовський вмурував наріжний камінь в пресбітерій храму Христа Царя в Івано-Франківську; |
| 1991 | - єпископ Ян Ольшанський освятив наріжний камінь під спорудження костелу Пресвятого Серця Ісуса Христа
у Стратіївці на Вінничині; - єпископ Ян Пурвінський коронував скульптурку Фатімської Матері Божої в Довбиші на Житомирщині; |
| 1997 | - костел Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині проголошено санктуарієм Матері Божої Фатімської; |
| 2001 | - костел Божого Милосердя у Сутисках на Вінничині консекрував єпископ Леон Дубравський; |
| 2005 | - єпископ Леон Дубравський консекрував новоспоруджений костел Матері Божої Фатімської у Городищі на Хмельниччині; - єпископ Броніслав Бернацький освятив каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі-Таірові; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив та вмурував наріжний камінь храму Матері Божої Фатімської у Зимній Воді під Львовом; |
Але 1768 року, під час Коліївщини тринітарські споруди знову спалили гайдамаки, та вже 1774 року їх відбудовали з дерева Щеньовські. Цей костел 1795 року освятив настоятель о. Керекеш. 1813 року коштом Головінських будівлю дерев'яного монастиря замінили мурованою, а у 1819-1829 роках завдяки тим же Головінським та зусиллям настоятеля о. Йосифа Чарнецького було замінено також і дерев'яний костел мурованим, який 8 вересня 1829 року освятив київський архідиякон о. Павло Петровський під титулом Пресвятої Трійці. Після ліквідації монастиря 1833 року храм став лише парафіяльним. 1863 року костел мав п'ять вівтарів. У 80-х роках до парафії належало 65 сіл і 6 містечок з філіальними каплицями у 14 населених пунктах та понад 1300 вірян, хоча у самому Ржищеві їх було менше двох сотень. Через малу кількість католиків у місті якийсь час храмом намагались заволодіти православні, оскільки їх було удесятеро більше, а мали вони лише стару дерев'яну церкву. Лише завдяки пожертвам родини Дзялинських на спорудження мурованої церкви не тільки вдалось відстояти костел, але й отримати дозвіл на будівництво при ньому мурованої дзвіниці.
Останнім настоятелем парафії від початку ХХ століття до 1920 року, коли вона нараховувала близько шести сотень вірних, був о. Томаш Адашкевич. Потім її ліквідували, костел зачинили та використовували за різним несакральним призначенням. Під час ІІсв. війни у ньому була тюрма німецьких окупантів, а після війни його використовували як склад, та у жовтні 1985 року колишній римсько-католицький храм зруйнували повністю.
У 2014 році у Ржищеві знесли пам’ятник Леніну, а під п’єдесталом знайшли надгробні плити родини Головінських. 28 березня 2015р. за участю Посла Польщі в Україні Генріка Літвіна та міського голови Миколи Спичака було прийнято рішення щодо встановлення пам’ятного знаку на місці костелу Святої Трійці. Проект меморіалу розробив польський архітектор Анджей Мікульський з Кракова, розмістивши у центрі композиції біля фрагменту фундаменту храму знайдений на польському кладовищі у Ржищеві хрест, з боків - надгробні плити Головінських та місцевих священників. 29 серпня 2015 року архієпископ Петро Мальчук освятив споруджений коштом польської сторони меморіал.
Костели і каплиці України