RZYSZCZÓW. Dawny kościół p.w. Trójcy Przenajświętszej (1819 - 1829). Kijowski obw., Obuchowski r-n

09230 Ржищів

Ймовірно, що поселення існувало тут ще у давньоруські часи, проте документально воно відоме лише від початку XVI століття, коли 1506 року отримало магдебурзьке право. У Російській імперії Ржищів був центром волості. Наприкінці XIX століття його населення збільшилось до семи тисяч осіб. У 1939-1962рр. був районним центром. 30 грудня 1962 року отримав статус селища міського типу, а 6 червня 1995 року - міста обласного підпорядкування. Нині тут проживає майже сім з половиною тисяч мешканців, а від 2020 року місто входить до Обухівського району.

У 1740 році у Ржищеві коштом місцевих власників Вороничів, які перейшли з православ'я в католицизм, було споруджено дерев'яні костел та монастир для оо.-тринітаріїв, проте 1751 року ці будівлі разом із містом спалили гайдамаки. У 1765 році тринітарський костельно-монастирський комплекс було відновлено (теж із дерева). Цього разу це сталось завдяки черговому власнику частини міста Станіславу Щеньовському. 7 жовтня 1765 року храм під титулом св. Станіслава освятив київський декан та настоятель парафії у Фастові о. Мартин Рибінський.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: październik, 05
1856	- костел св. Валентина у Раковці на Львівщині консекрував архієпископ Лукаш Баранецький;
1990	- Апостольський делегат в СРСР та Росії архієпископ Франческо Коласуонно освятив земельну ділянку під будівництво костелу у Довбиші на Житомирщині;
2008	- кардинал Мар'ян Яворський консекрував новозбудований храм Матері Божої Святого Розарію в Косові на Івано-Франківщині;
2013	- архієпископ Станіслав Будзік (Польща) за участі єпископів Мар'яна Бучека, Яна Собіло, Леона Дубравського, Станіслава Широкорадюка та Степана Менька (УГКЦ) консекрував костел Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі;
2015	- єпископ Мар'ян Бучек в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Бердянську на Запоріжжі освятив меморіальну таблицю, присвячену консекрації храму;
2017	- тимчасову каплицю cвв. Апп. Петра і Павла у Сокільниках під Львовом освятив архієпископ Мечислав Мокшицький;
2019	- єпископ Віталій Скомаровський на території колишнього кладовища освятив земельну ділянку під будівництво храму у Горохові на Волині; - єпископ Леон Малий впровадив реліквії св. Йоана Павла ІІ до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині;
2023	- завершений костел св. Фаустини у Міцівцях на Хмельниччині консекрував єпископ Леон Дубравський;
Następna data: październik, 06
1822	- висвячений на священника у Львівській катедрі архієпископом Андрієм Анквічем майбутній архієпископ Лукаш Баранецький;
1929	- освячено наріжний камінь костелу св. Вацлава у Грушвиці на Рівненщині;
2001	- отримав єпископське свячення з рук кардинала Анжело Содано майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Іван Юркович;
2007	- новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кривому Розі на Дніпропетровщині консекрував єпископ Станіслав Падевський за участю єпископа Леона Дубравського;
2010	- єпископ Антал Майнек у Виноградові на Закарпатті відкрив та освятив ритуальний центр св. Яна Капістрана, до складу якого увійшла каплиця св. Цецилії;
2013	- архієпископ Петро Мальчук у Житомирі освятив на фасаді храму св. Яна з Дуклі меморіальну дошку, присвячену святому архієпископу Зигмунту Фелінському; - в костелі св. Якова у Торуні (Польща) розпочато беатифікаційний процес колишнього ординарія Луцького єпископа Адольфа Шельонжека;

Але 1768 року, під час Коліївщини тринітарські споруди знову спалили гайдамаки, та вже 1774 року їх відбудовали з дерева Щеньовські. Цей костел 1795 року освятив настоятель о. Керекеш. 1813 року коштом Головінських будівлю дерев'яного монастиря замінили мурованою, а у 1819-1829 роках завдяки тим же Головінським та зусиллям настоятеля о. Йосифа Чарнецького було замінено також і дерев'яний костел мурованим, який 8 вересня 1829 року освятив київський архідиякон о. Павло Петровський під титулом Пресвятої Трійці. Після ліквідації монастиря 1833 року храм став лише парафіяльним. 1863 року костел мав п'ять вівтарів. У 80-х роках до парафії належало 65 сіл і 6 містечок з філіальними каплицями у 14 населених пунктах та понад 1300 вірян, хоча у самому Ржищеві їх було менше двох сотень. Через малу кількість католиків у місті якийсь час храмом намагались заволодіти православні, оскільки їх було удесятеро більше, а мали вони лише стару дерев'яну церкву. Лише завдяки пожертвам родини Дзялинських на спорудження мурованої церкви не тільки вдалось відстояти костел, але й отримати дозвіл на будівництво при ньому мурованої дзвіниці.

Останнім настоятелем парафії від початку ХХ століття до 1920 року, коли вона нараховувала близько шести сотень вірних, був о. Томаш Адашкевич. Потім її ліквідували, костел зачинили та використовували за різним несакральним призначенням. Під час ІІсв. війни у ньому була тюрма німецьких окупантів, а після війни його використовували як склад, та у жовтні 1985 року колишній римсько-католицький храм зруйнували повністю.

У 2014 році у Ржищеві знесли пам’ятник Леніну, а під п’єдесталом знайшли надгробні плити родини Головінських. 28 березня 2015р. за участю Посла Польщі в Україні Генріка Літвіна та міського голови Миколи Спичака було прийнято рішення щодо встановлення пам’ятного знаку на місці костелу Святої Трійці. Проект меморіалу розробив польський архітектор Анджей Мікульський з Кракова, розмістивши у центрі композиції біля фрагменту фундаменту храму знайдений на польському кладовищі у Ржищеві хрест, з боків - надгробні плити Головінських та місцевих священників. 29 серпня 2015 року архієпископ Петро Мальчук освятив споруджений коштом польської сторони меморіал.