 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
09700 Богуслав
Перша згадка про поселення Богуславль в літописі датується 1195 роком. 1240 року воно було зруйноване татаро-монголами, проте пізніше відновлене як фортеця. У 1591 році Богуслав став центром староства, а 1620 року отримав магдебурзьке право. З 1648 року - сотенне місто Білоцерківського полку, а з 1685 року - центр полку, який було ліквідовано царською владою у 1711-1712рр. З 1796 року Богуслав був центром повіту Київської губернії, а 1837 року став заштатним містом Канівського повіту. У 1846 році переведений у розряд містечок. У 1919-1923 роках знову був повітовим центром, а з 1923 року є районним центром. Статус міста отримав у 1938 році. Чисельність населення - понад 16 тисяч мешканців.
Перший дерев’яний костел під титулом Зіслання Святого Духа у Богуславі збудували біля базарної площі у центрі міста 1789 року коштом Францішка Жевуського (правда, за непідтвердженою інформацією католицька святиня існувала тут ще 1654 року). Але 30 серпня 1817 року храм згорів під час пожежі, яка охопила центральну частину міста.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: січень, 26 | |
| 1776 | - у головний вівтар костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Гвіздці на Івано-Франківщині урочисто встановили образ Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії; |
| Наступна дата: січень, 27 | |
| 1760 | - о. Адам Красінський, призначений ординарієм Кам'янець-Подільським, рукоположений в єпископи в Скєрнєвічах (Польща) митролитом Гнєзненським і колишнім Львівським Владиславом Лубенським; |
| 2008 | - нову каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі-Таірові освятив єпископ Броніслав Бернацький; |
Тому замість нього на передмісті 1819 року розпочалось будівництво сучасного мурованого костелу за кошти Олександри Браніцької та її сина Владислава (храм тоді отримав титул св. Владислава). При святині працювала парафіяльна школа, було також споруджено парафіяльний будинок. У 20-ті роки XX століття костел пограбували і закрили, більшість католиків репресували. Храм було перебудовано, купол зруйновано. До ІІсв. війни костел був навчальним і виробничим приміщенням, а також школою медсестер. Після війни тут розташували килимовий цех, з 2004 року - виробничих цех.
У 2008 році римо-католики стали добиватись повернення костелу. У жовтні 2009 року було зареєстровано місцеву релігійну громаду, якій власник будівлі дозволив у ній проводити богослужіння. У жовтні 2012 року відбулося урочисте перенесення в храм статуї Діви Марії з каплички у квартирі колишнього будинку священиків. 19 травня 2013 року освятили встановлений на костелі хрест.
У червні 2014 року колишній храм офіційно повернули вірним. Сьогодні святиня потребує капітального ремонту і неодмінно стане духовною і архітектурною прикрасою міста. Парафію обслуговують дієцезіальні священники.
