|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
09000 Макарів,
вул. Лазурна, 33
Вперше згадується у документах 1506 року як Воронин. Пізніше його власник Макар Івасенцевич змінив прізвище на Макаревич, а назву поселення - на Макарів. У 1846р. у містечку, яке 1804 року стало центром волості, проживало 946 мешканців, на початку 80-х років - близько 1880, 1900 року - 7150, 1913 року - 5783, нині - понад 15 тисяч осіб. Із 1923 року Макарів був райцентром, селищем (міського типу) став 1956 року, від 2020 року входить до Бучанського району.
Римо-католики Макарова належали до парафії Матері Божої Святого Розарію у Бишові. 15 березня 1754 року макарівський власник Домінік Прушинський фундував тут дерев'яний костел та парафію, які постали цього ж року. У 1767 році місцевим настоятелем був київський канонік о. Ростковський, а вікаріями - оо. - Лашкевич і Спонарський.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: червень, 17 | |
| 1746 | - костел у Корці на Рівненщині під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії консекрував єпископ-помічник Київський Йосиф Чарнецький; |
| 1753 | - храм св. Станіслава у Ходоркові на Житомирщині освятив єпископ Каетан Солтик; |
| 1906 | - новозбудований костел у Ценяві на Івано-Франківщині освятив під титулом Матері Божої Ченстоховської архієпископ Львівський Йосиф Більчевський; |
| 1989 | - майбутній єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Радослав Змітрович у Польщі висвячений на священника єпископом Станіславом Напералою; |
| 2005 | - храм св. Альберта Хмельовського у Плебанівці на Вінничині консекрував єпископ Леон Дубравський; |
| 2006 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений костел Серця Господа Ісуса у Тамановичах на Львівщині; |
| 2015 | - Папа Римський Франциск освятив наріжний камінь нового храму св. Йоана Павла ІІ у Рівному; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував санктуарій Матері Божої Фатімської у Довбиші на Житомирщині; - єпископ Леон Малий консекрував новозбудований костел cв. Антонія у Волощі на Львівщині; |
| Наступна дата: червень, 18 | |
| 1993 | - костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Козарівці на Вінничині консекрував єпископ Ян Ольшанський; |
| 2000 | - архієпископ Мар'ян Яворський освятив наріжний камінь майбутнього костелу Воздвиження Хреста Господнього у Бродах на Львівщині; |
| 2004 | - єпископ Леон Дубравський консекрував храм Матері Божої Неустанної Допомоги в Деребчині на Вінничині; |
| 2005 | - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович у співслужінні єпископів Антала Майнека та Мілана Шашіка освятив хрест і наріжний камінь на місці будівництва костелу Матері Божої Ангельської в Ужгороді; |
| 2016 | - Державний секретар Ватикану кардинал П'єтро Паролін освятив Архідієцезіальний музей у Львівській курії; - кардинал П'єтро Паролін освятив земельну ділянку і хрест, а також заклав наріжний камінь під будівництво парафіяльного духовного центру св. Йоана Павла ІІ на південному (сокільницькому) передмісті Львова; - освячено каплицю та житлові приміщення у новозбудованій частині паллотинського осередку у Києві; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив і заклав привезений із Франції наріжний камінь костелу св. Терези від Дитяти Ісуса у Львові-Брюховичах; |
У 1768 році чергові власники Макарова Любомирські в замін на низку сіл передали його та належні до нього села декану київської капітули о. Каетану Росцішевському. І цього ж року під час Коліївщині храм було зруйновано. О. Расцішевський відновив його 1770 року, а в 1776р. заснував парафіяльну школу для бідних. Цей костел згадується також 1782 року. Храм під титулом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви обслуговували 1801 року о. Самуель Модлішевський, 1813 року - о. Ян Кремпкі, який коштом парафіян відреставрував храм, 1821 року - о. Войцех Вирозембський. На той час святиня мала дві бічні каплиці, а парафія - каплиці в Бородянці, Ситняках, Рудні Кримській (нині - Кримок) і Рубежівці.
Мурований костел у Макарові постав 1836 року коштом чергового власника містечка Ксаверія Павші. Храм консекрував 1859 року під старим титулом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви єпископ Каспер Боровський. У 40-х роках парафією опікувався о. Іларій Свідерський, у 50-х - Казимир Сохолевський. Каплиці залишились у Бородянці і Рубежівці (Кримок перейшов до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Вишевичах), додалась в Андріївці та мурована цвинтарна у Макарові. У 70-х та 80-х роках роках парафію чисельністю 1300-1460 вірян, до якої належало понад півсотні сусідніх сіл, адміністрували почергово оо. Люціан Бельке, Антоній Грушецький і Дарій Падаревський.
На початку ХХ століття парафія в Макарові нараховувала понад дві з половиною тисячі осіб, а з каплиць залишились тільки цвинтарна та мурована в Бородянці, яка вже стала філією. В останньому схематизмі Луцько-Житомирської дієцезії 1925 року адміністатором парафії подано о.Броніслава Дунін-Вонсовича. У невстановлений час макарівський костел у Макарові радянська влада знищила (тепер на його місці школа №1).
Оскільки в інформаторі Київсько-Житомирської дієцезії за 2013 рік Макарів не згадується навіть в якості незареєстрованого пункту, то, вочевидь, відновлення парафіяльного життя у селищі та спорудження там дерев'яного храму відбулись пізніше, причому сталось це завдяки зусиллям о. Анатолія Добржанського.
Головна сторінка