Поселення Лукавиця (нинішній Обухів) вперше згадується в документах 1362 роком. У XVI столітті Лукавиця внаслідок
татарських спустошень зменшилась до одного хутора, де проживав селянин Обух. За його іменем це поселення і отримало нову
назву. У 1648-1654 роках Обухів став сотенним містечком Київського полку. У 1834 році йому надали статус ярмарського
містечка. У 1923 році Обухів став районним центром, 1979 року отримав статус міста, а 10 липня 2010 року його віднесли
до категорії міст обласного значення. Населення - понад 33 тисячі мешканців.
7 січня 1995 року настоятель однієї з київських парафій о. Ян Крапан відправив у приватному приміщенні першу
Службу Божу для римо-католиків Обухова, надалі сюди приїжджали священники з Києва. 4 квітня 1996 року була заснована
місцева парафія, 21 травня того ж року її зареєструвала обласна адміністрація у Києві. З 3 липня 1996 року обухівськими
римо-католиками стали опікуватись оо.-облати.
Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
- єпископ-помічник Луцький Стефан Вальчикевич освятив закладений ще в грудні 1928 року фундамент та наріжний камінь майбутнього
костелу св. Ізидора у Римачах на Волині;
У червні 1999 року було освячено земельну ділянку під будівництво костельно-монастирського комплексу, яке розпочалось
наступного місяця. Проект костелу і монастиря виконав архітектор Петро Перевозник з Житомира (ЗАТ «Будсервіс») у співпраці
з польськими архітекторами Володимиром Блондек і Славомиром Маніковським із архітектурного бюро «Palladium» у Познані
під керівництвом о. Альфонса Купки ОМІ. Проект інтер’єру храму належить польському архітектору Малгожаті Трохолепши.
2 вересня 2006 року новозбудований монастирський комплекс було освячено.
Strona główna