09052 Антонів
У давньоукраїнські часи тут було місто Розволожжя, яке після руйнування татаро-монголами стало селом із такою ж назвою, проте як Антонів вперше згадується 1471 року. Було містечком, але з 1793 року, після переходу Правобережжя до складу Російської імперії знову стало селом. 1880 року в Антонові проживало 2115 мешканців, з яких лише 32 були католиками, нині - понад вісім сотень осіб. Село входило до Сквирського району, а від 2020 року - до Білоцерківського.
Нечисленні католики латинського обряду Антонова належали до парафії св. Архангела Михаїла у Володарці. Наприкінці 1800 - на початку 1810 років родина Підгорських, яка від 1771 року аж до 1917 року володіла селом, збудувала на місцевому цвинтарі муровану каплицю-усипальницю.
Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
---|---|
Поточна дата: грудень, 09 | |
1923 | - перенесений з Липовця дерев'яний костелик у Вацевичах (від 1945р. - Залужани) освятив під титулом Благовіщення Пресвятої Діви Марії єпископ Кароль Фішер; |
1933 | - у Зінновіці в Німеччині помер колишній єпископ-ординарій Тираспольський Йосиф Кесслер, похований в Орнбау; |
1995 | - о. Антал Майнек призначений єпископом-помічником Апостольської адміністратури Закарпаття; |
Наступна дата: грудень, 10 | |
1769 | - у Варшаві з рук єпископа Антоніна Пжедвоєвського отримав священичі свячення митрополит-архієпископ Львівський Каетан Кіцький; |
2000 | - архієпископ Мар'ян Яворський освятив відремонтований орган в костелі Христа Царя в Івано-Франківську; |
2016 | - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Гуджеротті урочисто освятив новоспоруджену каплицю св. Йосифа Ремісника в Улянівці на Житомирщині; |
2017 | - єпископ Антал Майнек освятив земельну ділянку та фундамент під храм храм св. Кінги в Берегові-Ардові на Закарпатті; |
2019 | - о. Микола Лучок, номінований єпископом-помічником Мукачівським, висвячений на єпископа у катедрі в Мукачеві Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Ґуджеротті; |
Каплиця в Антонові згадується в схематизмах Луцько-Житомирської дієцезії, починаючи із 1852 року, а отже не була лише приватною, і датується 1811 роком. Храм незвичний тим, що над квадратною будівлею споруджено ступінчастий звід у формі зикурату, який завершується зрізаною пірамідою, що в підсумку є дуже нехарактерним для культових спорід України.
Хоча на початку 2010-х років колишній римсько-католицькій каплиці було присвоєно статус щойно виявленої пам’ятки архітектури місцевого значення, проте її стан досі настільки занедбаний, що навіть потрапити до неї важко, оскільки оточена не тільки чагарниками, але й з кількох сторін чиєюсь приватною власністю, на прохід через яку потрібний дозвіл.