09052 Антонів
У давньоукраїнські часи тут було місто Розволожжя, яке після руйнування татаро-монголами стало селом із такою ж назвою, проте як Антонів вперше згадується 1471 року. Було містечком, але з 1793 року, після переходу Правобережжя до складу Російської імперії знову стало селом. 1880 року в Антонові проживало 2115 мешканців, з яких лише 32 були католиками, нині - понад вісім сотень осіб. Село входило до Сквирського району, а від 2020 року - до Білоцерківського.
Нечисленні католики латинського обряду Антонова належали до парафії св. Архангела Михаїла у Володарці. Наприкінці 1800 - на початку 1810 років родина Підгорських, яка від 1771 року аж до 1917 року володіла селом, збудувала на місцевому цвинтарі муровану каплицю-усипальницю.
Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
---|---|
Поточна дата: листопад, 02 | |
На цю дату відсутня інформація про важливі події історії святинь та служіння архіпастирів | |
Наступна дата: листопад, 03 | |
1596 | - єпископ Павло Волуцький консекрував новоспоруджений костел св. Флоріана у шаргороді на Вінничині; |
1935 | - о. Михайло Завадецький освятив новоспоруджену каплицю-пам'ятник полеглим польським воїнам на цвинтарі у Зборові на Тернопільщині; |
2009 | - храм св. Станіслава у Чорткові на Тернопільщині проголошено санктуарієм Матері Божої Святого Розарію; - костел св. Миколая у Лановичах на Львівщині проголошено санктуарієм Матері Божої Салетинської; |
2018 | - єпископ Яцек Пиль освятив новий вівтар в каплиці Всіх Святих у Феодосії в Криму; |
Каплиця в Антонові згадується в схематизмах Луцько-Житомирської дієцезії, починаючи із 1852 року, а отже не була лише приватною, і датується 1811 роком. Храм незвичний тим, що над квадратною будівлею споруджено ступінчастий звід у формі зикурату, який завершується зрізаною пірамідою, що в підсумку є дуже нехарактерним для культових спорід України.
Хоча на початку 2010-х років колишній римсько-католицькій каплиці було присвоєно статус щойно виявленої пам’ятки архітектури місцевого значення, проте її стан досі настільки занедбаний, що навіть потрапити до неї важко, оскільки оточена не тільки чагарниками, але й з кількох сторін чиєюсь приватною власністю, на прохід через яку потрібний дозвіл.