|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
09301 Володарка,
вул. Миру, 15
Володарка згадується у літописі 1150 року як Володарев. 1812 року отримала статус містечка зі своїм самоуправлінням. Стала центром волості, від 1923 року була районним центром, а від 1960 року є селищем міського типу. 2006 року Володарка налічувала 7540 жителів, а 2020 року - лише 5894. Нині належить до Білоцерківського району.
Перший (дерев'яний) костел у Володарці постав на початку 40-х років XVII століття завдяки здійсненої 29 листопада 1640 року фундації власника поселення Яреми Вишневецького, який ще 1631 року перейшов з православ'я в католицизм. Храм отримав титул св. Архангела Михаїла (відповідно до другого імені фундатора). Проте вже незадовго був знищений під час козацько-польського військового протистояння.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: червень, 22 | |
| 1755 | - архієпископ Миколай Вижицький урочисто впровадив чудотворний образ Матері Божої з Дитятком з каплиці до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Кохавині на Львівщині; |
| 1777 | - на Вавелі у Кракові (Польша) народився майбутній Львівський архієпископ Андрій Анквіч; |
| 1828 | - архієпископ Андрій Анквіч консекрував костел Святого Хреста у Новому Милятині на Львівщині; |
| 1834 | - єпископа Франциска Лушина призначено архієпископом-митрополитом Львівським; |
| 1901 | - консекровано новозбудований костел св. Йосифа, Обручника Пресвятої Діви Марії у Поникві на Львівщині; |
| 1999 | - наріжний камінь під храм Пресвятого Серця Господа Ісуса у Костополі на Рівненщині освятив Святіший Отець Йоан Павло ІІ у Замості (Польща); |
| 2002 | - у Кам’янці-Подільському висвячений на священника майбутній єпископ Павло Гончарук, ординарій Харківсько-Запорізький; |
| 2019 | - єпископ Броніслав Бернацький освятив центральний вівтар каплиці св. Йоана Хрестителя у Первомайську на Миколаївщині; |
| Наступна дата: червень, 23 | |
| 1828 | - вступив в урядування Луцько-Житомирською дієцезією єпископ-ординарій Михайло Пивницький; |
| 1883 | - новозбудований храм Успіння Пресвятої Діви Марії в Лисці на Івано-Франківщині консекрував архієпископ Львівський вірменського обряду Ісаак Ісакович; |
| 1898 | - освячено новозбудовану каплицю у Зубреці на Тернопільщині; |
| 1912 | - каплицю у Старому Скалаті на Тернопільщині освятив єпископ Владислав Бандурський; |
| 1956 | - у Корначівці Хмельницької області народився майбутній єпископ Станіслав Широкорадюк, ординарій Харківсько-Запорізький та Одесько-Сімферопольський; |
| 1984 | - висвячений на єпископа у Кракові (Польща) кардиналом Франциском Махарським майбутній архієпископ-митрополит Львівський кардинал Мар'ян Яворський; |
| 1990 | - у Бісковичах на Львівщині освятили костел Різдва св. Йоана Хрестителя після ремонту; - освячено повернений костел Різдва Матері Божої у Чукві на Львівщині; |
| 2006 | - єпископ Леон Дубравський консекрував новозбудований та облаштований костел Пресвятого Серця Господа Ісуса у Шаргороді-Розкоші на Вінничині; |
| 2013 | - єпископ Броніслав Бернацький освятив каплицю св. Йоана Хрестителя у Первомайську на Миколаївщині; |
| 2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький в парафії Всіх Святих у Новому Яричеві на Львівщині освятив пам’ятник Йоану Павлу ІІ; |
У 1740 році чергова власниця поселення Катерина Мнішхова фундувала на костел у Володарці 20 тисяч злотих, передавши опіку над майбутньою святинею єзуїтам із Білої Церкви. Але будівництво цього храму (з дубового дерева, боковими каплицями і двома вежами) затягнулось на двадцять років - лише 29 вересня (в день св. Михаїла) 1760 року у ньому відбулось перше богослужіння. Після ліквідації ордену єзуїтів костел на початку 80-х років було передано Київській дієцезії. Відтоді парафію обслуговували дієцезіальні священики, зокрема, о. Михаїл Палуцький, майбутній єпископ-помічник Київський, а потім і Житомирський.
На початку ХІХ століття храм вже був у поганому технічному стані, тому протягом 1815-1826 років на його місці завдяки зусиллям місцевого настоятеля о. Петра Коропки та коштам парафіян постав мурований костел. 1862 року належним чином оздоблений та оснащений храм консекрував єпископ Луцько-Житомирський Каспер Боровський. У другій половині цього століття - перед І світовою війною парафія мала понад 1000-1500 вірних, філіальний костел у Рудому Селі та кілька філіальних каплиць, у тому числі в Антонові.
В радянські часи костел слугував будинком культури. 1995 року його передали православним, які його відремонтували та добудували купол. І тепер колишній римсько- католицький храм є Хрестовоздвиженською церквою Московського патріархату.
Головна сторінка