|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
09301 Володарка,
вул. Миру, 15
Володарка згадується у літописі 1150 року як Володарев. 1812 року отримала статус містечка зі своїм самоуправлінням. Стала центром волості, від 1923 року була районним центром, а від 1960 року є селищем міського типу. 2006 року Володарка налічувала 7540 жителів, а 2020 року - лише 5894. Нині належить до Білоцерківського району.
Перший (дерев'яний) костел у Володарці постав на початку 40-х років XVII століття завдяки здійсненої 29 листопада 1640 року фундації власника поселення Яреми Вишневецького, який ще 1631 року перейшов з православ'я в католицизм. Храм отримав титул св. Архангела Михаїла (відповідно до другого імені фундатора). Проте вже незадовго був знищений під час козацько-польського військового протистояння.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: październik, 10 | |
| 1717 | - храм у Тинній на Хмельниччині консекрував єпископ Стефан Рупневський під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії i св. Войцеха; |
| 1737 | - інгрес митрополита Львівського архієпископа Миколая Вижицького до Львівської архікатедри; |
| 1775 | - архієпископ Вацлав Сераковський консекрував костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Богородчанах на Івано-Франківщині та освятив головний і бічні вівтарі; |
| 1837 | - єпископ Франциск Мацкевич консекрував костел св. Миколая у Смтричі на Хмнльниччині; |
| 1892 | - єпископ Антоній Церр консекрував костел Пресвятої Трійці у Канделі на Одещині; |
| 1906 | - о. Владислав Бандурський отримав призначення єпископом-помічником Львівським; |
| 1937 | - новоспоруджену каплицю Різдва Пресвятої Діви Марії у Джурині на Тернопільщині освятив о. Ян Дзюбан; |
| 1998 | - єпископ Станіслав Падевський став Львівським єпископом-помічником; - костел-церкву бл. Теодора Ромжі у Нижньому Коропці на Закарпатті консекрували єпископ Антал Майнек та греко-католицький владика Іван Семедій; |
| 1999 | - єпископ Рейгард Леттман з Німеччини освятив орган у Луцькій катедрі; - костел Пресвятої Трійці у Новгородці на Запоріжжі консекрував єпископ Леон Дубравський; |
| 2009 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив фундаменти костелу Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Архангела Михаїла у Мелітополі на Запоріжжі; |
| 2020 | - новозбудований костел Преображення Господнього в Кодимі на Одещині освятив єпископ Станіслав Широкорадюк; - єпископ Станіслав Широкорадюк освятив стації Хресної дороги у костелі св. Станіслава єп. мч. у Балті на Одещині; |
| Następna data: październik, 11 | |
| 1722 | - єпископ Я. Шанявский консекрував новозбудований костел св. Мартина у Семенівці на Львівщині; |
| 1778 | - єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький консекрував костел св. Йоана Хрестителя у Старокостянтинові на Хмельниччині; |
| 1883 | - освячено новий орган у костелі Різдва св. Йоана Хрестителя в Мостиськах на Львівщині; |
| 1896 | - єпископ Тираспольський Антон Церр консекрував костел св. Франциска Ксаверія у Поріччі ( Раштадті) на Миколаївщині; |
| 1908 | - архієпископ Йосиф Більчевський освятив новозбудований храм у Тернополі під титулом Матері Божої Неустанної Допомоги; |
| 1997 | - частково реставрований костел св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині освятив архієпископ М. Яворський; |
| 2008 | - реставрований костел Пресвятого Тіла і Крові Ісуса Христа у Ружині на Житомирщині консекрував єпископ Ян Пурвінський; |
| 2009 | - єпископ Мар'ян Бучек в костелі св. Йосифа у Дніпропетровську освятив пам’ятну дошку про прибуття оо.-капуцинів в Україну, о. Мауро Йєрі освятив пам’ятний дзвін 800-річчя існування францисканців; |
| 2014 | - єпископ Станіслав Широкорадюк за участю архіпастирів Петра Мальчука, Леона Дубравського, Яна Собіло та Мар'яна Бучека реконсекрував відновлений костел св. Йосифа у Дніпропетровську; |
| 2025 | - єпископ Станіслав Широкорадюк консекрував новозбудований та оснащений костел Матері Божої Святого Розарію у Миколаєві; |
У 1740 році чергова власниця поселення Катерина Мнішхова фундувала на костел у Володарці 20 тисяч злотих, передавши опіку над майбутньою святинею єзуїтам із Білої Церкви. Але будівництво цього храму (з дубового дерева, боковими каплицями і двома вежами) затягнулось на двадцять років - лише 29 вересня (в день св. Михаїла) 1760 року у ньому відбулось перше богослужіння. Після ліквідації ордену єзуїтів костел на початку 80-х років було передано Київській дієцезії. Відтоді парафію обслуговували дієцезіальні священики, зокрема, о. Михаїл Палуцький, майбутній єпископ-помічник Київський, а потім і Житомирський.
На початку ХІХ століття храм вже був у поганому технічному стані, тому протягом 1815-1826 років на його місці завдяки зусиллям місцевого настоятеля о. Петра Коропки та коштам парафіян постав мурований костел. 1862 року належним чином оздоблений та оснащений храм консекрував єпископ Луцько-Житомирський Каспер Боровський. У другій половині цього століття - перед І світовою війною парафія мала понад 1000-1500 вірних, філіальний костел у Рудому Селі та кілька філіальних каплиць, у тому числі в Антонові.
В радянські часи костел слугував будинком культури. 1995 року його передали православним, які його відремонтували та добудували купол. І тепер колишній римсько- католицький храм є Хрестовоздвиженською церквою Московського патріархату.
Strona główna