БОРИСЛАВ - Губичі. Колишній костел Пресвятої Діви Марії Цариці Польщі (1934 - 1936). Львівська обл., Дрогобицький р-н

82300 Борислав,
вул. Дрогобицька

Борислав вперше згадується у документах від 19 березня 1387 року. Завдяки швидкому росту видобутку нафти у ІІ половині ХІХст. Борислав. об'єднали з Тустановичами (з присілкамии Волянка і Попелі), Губичами, Мражницею і Банею Котовською в одне поселення, яке 26.07.1933р. отримало міські права. 1880 року тут проживало 15500 мешканців, у тому числі 28% українців і 10% поляків, 1931 року - 41000 (48% поляків і 23% українців), нині - понад 32 тисячі осіб.

Нечисленні католики латинського обряду у відомих із XVст. Губичах належали до парафії cв. Ап. Варфоломія у Дрогобичі. В середині XIX століття їх кількість становила менше десятка, наприкінці цього століття - перевищила сотню, а в середині 20-х років ХХ століття досягла шести сотень вірних. На той час місцеві римо-католики вже перебували у складі парафіяльної експозитури у Волянці-Бориславі-Тустановичах, яка 1928 року стала самостійною парафією св. Варвари.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: листопад, 07
1694 - призначеного єпископом-помічником Гнєзненським о. Константія Зелінського, майбутнього архієпископа Львівського, у примасівській колегіаті в Ловічу примас Польщі кардинал Міхал Радзєйовський висвятив на єпископа;
2003 - єпископ Мар'ян Бучек у Плетеничах на Львівщині освятив відремонтовані приміщення в якості каплиці Матері Божої Святого Розарію;
2015 - костел Зіслання Святого Духа у Чернігові освятив архієпископ- ординарій Київсько- Житомирський Петро Мальчук;
2024 - єпископ Віталій Кривицький освятив відновлену каплицю Вищої Духовної Семінарії Пресвятого Серця Ісуса у Ворзелі на Київщині;
Наступна дата: листопад, 08
1908 - теребовельський декан та настоятель о. Станіслав Коженьовський освятив ще не завершений храм Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Глещаві на Тернопільшині;
1998 - костел св. Архангела Михаїла у Кузьмині на Хмельниччині освятив єпископ Ян Ольшанський;
Проект Л. Дайчака

Відтоді у складі парафії у схематизмах Перемишльської дієцезії згадується громадська каплиця Пресвятої Діви Марії Цариці Польщі (можливо, це була попередниця майбутнього храму в Губичах). Втім, місцева спільнота вірян на початку 30-х років вже була достатньо великою, збільшившись ще на півсотню осіб, щоб розпочати підготовку до спорудження власного мурованого костелу. Не пізніше 1934 року проект для нього виготовив відомий львівський архітектор Лаврентій Дайчак. Станом на 1935 рік храм вже був, в основному, збудованим, проте освятили його лише після остаточного викінчення наступного, 1936 року під вже згаданим титулом Пресвятої Діви Марії Цариці Польщі. Від 1937 року замість каплиці схематизми подають цей новоспоруджений костел.

У 1946 році бориславський настоятель о. Станіслав Зьобро виїхав до Польщі, забравши зі собою більшість костельного майна із парафіяльного та філіальних храмів, у тому числі і костелу у Бориславі-Губичах. Радянська влада використовувала зачинений храм як склад солі (хімдобрив?), що призвело до суттєвого знищення його будівлі. У 70-х чи на початку 80-х років колишню римсько-католицьку святиню повністю розібрали.

Джерело фотознімка: fotopolska.eu

Окрім вже згаданого парафіяльного костелу св. Варвари місто мало також інший філіальний храм - Христа Царя у Бориславі-Мражниці. Після 1991 року римо-католики Борислава спочатку користувались спорудженою ними тимчасовою дерев'яною каплицею Матері Божої Неустанної Допомоги, яка згоріла 2005 року. Наступного року поруч із колишньою каплицею вони розпочали будівництво мурованого костелу св. Варвари.

СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми