|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
82300 Борислав,
вул. Дрогобицька
Борислав вперше згадується у документах від 19 березня 1387 року. Завдяки швидкому росту видобутку нафти у ІІ половині ХІХст. Борислав. об'єднали з Тустановичами (з присілкамии Волянка і Попелі), Губичами, Мражницею і Банею Котовською в одне поселення, яке 26.07.1933р. отримало міські права. 1880 року тут проживало 15500 мешканців, у тому числі 28% українців і 10% поляків, 1931 року - 41000 (48% поляків і 23% українців), нині - понад 32 тисячі осіб.
Нечисленні католики латинського обряду у відомих із XVст. Губичах належали до парафії cв. Ап. Варфоломія у Дрогобичі. В середині XIX століття їх кількість становила менше десятка, наприкінці цього століття - перевищила сотню, а в середині 20-х років ХХ століття досягла шести сотень вірних. На той час місцеві римо-католики вже перебували у складі парафіяльної експозитури у Волянці-Бориславі-Тустановичах, яка 1928 року стала самостійною парафією св. Варвари.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: lipiec, 10 | |
| 1747 | - архієпископ Миколай Вижицькийо декретом визнав чудотворним образ Розіп'ятого Ісуса в Новому Милятині на Львівщині; |
| 1799 | - консекровано костел Пресвятої Трійці у Браїлові на Вінничині; |
| 1904 | - о. Станіслав Громніцький освятив наріжний камінь костелу cвв. Апп. Петра і Павла у Білобожниці на Тернопільщині; |
| 1960 | - висвячений на священника майбутній Апостольський нунцій в Україні та Апостольский адміністратор Закарпаття Антоніо Франко; |
| 1999 | - Апостольський нунцій в Україні о. Нікола Етерович отримав єпископське свячення у Хварі (Хорватія) з рук кардинала Анжело Содано; - освячено костел св. Марії Горетті у Червоних Хатках на Житомирщині; |
| 2002 | - інгрес першого ординарія Харківсько-Запорізького єпископа Станіслава Падевського до Харківської катедри; |
| 2005 | - кардинал Мар'ян Яворський в костелі св. Йосифа у Тщенці на Львівщині освятив пам'ятну таблицю о. Яну Строєку; |
| 2021 | - архієпископ Мечислав Мокшицький в костелі св. Станіслава єп. мч. у Старому Добротворі на Львівщині освятив новий вівтар та впровадив реліквії св. Йоана з Дуклі; |
| Następna data: lipiec, 11 | |
| 1751 | - настоятель парафії у Володимирі о. Загорський (за дозволом єпископа Антонія Волловича) освятив новоспоруджений костел у Чарторийську на Волині під титулом Воздвиження Святого Хреста; |
| 1770 | - єпископ Холмський Фелікс Турський (майбутній ординарій Луцький) консекрував домініканський храм у Володимирі на Волині; |
| 1914 | - розширену святиню Успіння Пресвятої Діви Марії у Трускавці на Львівщині консекрував єпископ Йосиф Пельчар; |
Відтоді у складі парафії у схематизмах Перемишльської дієцезії згадується громадська каплиця Пресвятої Діви Марії Цариці Польщі (можливо, це була попередниця майбутнього храму в Губичах). Втім, місцева спільнота вірян на початку 30-х років вже була достатньо великою, збільшившись ще на півсотню осіб, щоб розпочати підготовку до спорудження власного мурованого костелу. Не пізніше 1934 року проект для нього виготовив відомий львівський архітектор Лаврентій Дайчак. Станом на 1935 рік храм вже був, в основному, збудованим, проте освятили його лише після остаточного викінчення наступного, 1936 року під вже згаданим титулом Пресвятої Діви Марії Цариці Польщі. Від 1937 року замість каплиці схематизми подають цей новоспоруджений костел.
У 1946 році бориславський настоятель о. Станіслав Зьобро виїхав до Польщі, забравши зі собою більшість костельного майна із парафіяльного та філіальних храмів, у тому числі і костелу у Бориславі-Губичах. Радянська влада використовувала зачинений храм як склад солі (хімдобрив?), що призвело до суттєвого знищення його будівлі. У 70-х чи на початку 80-х років колишню римсько-католицьку святиню повністю розібрали.
Окрім вже згаданого парафіяльного костелу св. Варвари місто мало також інший філіальний храм - Христа Царя у Бориславі-Мражниці. Після 1991 року римо-католики Борислава спочатку користувались спорудженою ними тимчасовою дерев'яною каплицею Матері Божої Неустанної Допомоги, яка згоріла 2005 року. Наступного року поруч із колишньою каплицею вони розпочали будівництво мурованого костелу св. Варвари.
Strona główna