ЛЬВІВ - Брюховичі. Колишній костел Христа Царя (1925 - 1930). Львівська обл., Львівський р-н

79491 Львів-Брюховичі,
вул. Отця Іздрика, 6

Наприкінці Xст. після занепаду держави білих хорватів східна частина цих земель була приєднана до Київської Русі. Невдовзі білі хорвати відновили свою державність, змінивши етнічну назву на русинів та галичан. У І половині XIIIст. король Данило заснував Львів, а 1272 року було перенесено столицю Галицько-Волинської держави з Холма до Львова. Після приєднання Галичини у 1349р. до Польщі король Казимир надав Львову 1356 року магдебурзьке право. Після 1772 року відійшов до Австрійської імперії, ставши столицею Королівства Галичини і Лодомерії. У II Речі Посполитій був центром воєводства, в радянські часи став обласним центром. Нині тут проживає понад 710 тисяч осіб.

Король Владислав ІІІ 21 липня 1444 року дозволив Львову заснувати Брюховичі й розмістити там колоністів - втікачів від татарських набігів, що підтвердив король Олександр Ягеллончик у 1503 році. 1940 року Брюховичі отримали статус селища міського типу, а в 1939-1942 та 1944-1957 роках були центром району. Нині є частиною Львова з населенням понад 6300 мешканців. Раніше мешканці Брюхович належали спочатку до кафедральної парафії, від 1765 року - до парафії Матері Божої Сніжної, а зі середини XIXст. - до парафії у Рясній.

У 1867 році у Брюховичах постала перша дерев'яна каплиця, а в 1893-1899 роках - друга дерев'яна каплиця. 1904 року організували комітет будівництва костелу, який до Ісв. війни встиг збудувати лише парафіяльний будинок. 1 вересня 1918 року було створено парафіяльну експозитуру, яка стала самостійною парафією 1923 року. Виділили земельну ділянку під костел та оголосили конкурс на проект його будівництва, в якому переміг львівський архітектор Мар'ян Нікодемович.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: січень, 26
1776 - у головний вівтар костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Гвіздці на Івано-Франківщині урочисто встановили образ Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії;
Наступна дата: січень, 27
1760 - о. Адам Красінський, призначений ординарієм Кам'янець-Подільським, рукоположений в єпископи в Скєрнєвічах (Польща) митролитом Гнєзненським і колишнім Львівським Владиславом Лубенським;
2008 - нову каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі-Таірові освятив єпископ Броніслав Бернацький;

Освячення наріжного каменя майбутнього храму відбулось 23 серпня 1925 року. І лише після того, як 8 грудня 1930 року архієпископ Болеслав Твардовський освятив споруджений, в основному, але без вежі, костел під титулом Христа Царя, дерев'яними каплицями перестали послуговуватись. Вежу добудували 1935 року, в наступні роки храм було оштукатурено. Проте повністю завершити будівельні роботи та відповідно оснастити костел до ІІсв. війни не вдалось.

Парафію чисельністю півтори тисячі вірян, до якої належало ще три села, обслуговував адміністратор Ян Вороневський. У вересні 1945 року він із першою групою парафіян-поляків виїхав до Польщі. 15 травня 1946 року Брюховичі покинув також о. Станіслав Гановський, забравши зі собою частину костельного майна. Храм передали православним, проте на початку 90-х років він перейшов до греко-католиків і нині є церквою Різдва Пресвятої Богородиці.

Від 2012 року у Брюховичах функціонує парафія св. Терези від Дитятка Ісус, а від 1996 року працює Львівська Вища Духовна семінарія св. Йосифа.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.