 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
79491 Львів-Брюховичі,
вул. Отця Іздрика, 6
Pod koniec Xw. po upadku państwa Białych Chorwatów wschodnia część tych ziem została dołączona do Rusi Kijowskiej. Niebawem Biali Chorwaci odnowili swoje państwo zmieniając swoją narodowość na Rusinów. W I połowie XIII wieku król Daniel założył Lwów, a w 1272 roku stolica księstwa Halicko-Wołyńskiego została przeniesiona z Chełmu do Lwowa. Po dołączeniu tych ziem w 1349 roku do Polski, Lwów w 1356 roku otrzymał od króla Kazimierza Prawo Magdeburskie. Після 1772 року відійшов до Австрійської імперії, ставши столицею Королівства Галичини і Лодомерії. У II Речі Посполитій був центром воєводства, в радянські часи став обласним центром. Нині тут проживає понад 710 тисяч осіб.
Король Владислав ІІІ 21 липня 1444 року дозволив Львову заснувати Брюховичі й розмістити там колоністів - втікачів від татарських набігів, що підтвердив король Олександр Ягеллончик у 1503 році. 1940 року Брюховичі отримали статус селища міського типу, а в 1939-1942 та 1944-1957 роках були центром району. Нині є частиною Львова з населенням понад 6300 мешканців. Раніше мешканці Брюхович належали спочатку до кафедральної парафії, від 1765 року - до парафії Матері Божої Сніжної, а зі середини XIXст. - до парафії у Рясній.
У 1867 році у Брюховичах постала перша дерев'яна каплиця, а в 1893-1899 роках - друга дерев'яна каплиця. 1904 року організували комітет будівництва костелу, який до Ісв. війни встиг збудувати лише парафіяльний будинок. 1 вересня 1918 року було створено парафіяльну експозитуру, яка стала самостійною парафією 1923 року. Виділили земельну ділянку під костел та оголосили конкурс на проект його будівництва, в якому переміг львівський архітектор Мар'ян Нікодемович.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: grudzień, 11 | |
| 1938 | - освячено каплицю Матері Божої Цариці Польщі у Ренові на Тернопільщині; |
| 2010 | - каплицю св. Йосифа у Шостці на Сумщині освятив єпископ Мар'ян Бучек; |
| Następna data: grudzień, 12 | |
| 1901 | - в Орнбау в Німеччині помер колишній ординарій Тираспольський єпископ Франц Цоттман, похований у місцевому костелі; |
| 1992 | - повернений костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Отинії на Івано-Франківщині повторно освятив єпископ Маркіян Трофим'як; - єпископ Ян Ольшанський освятив новозбудований храм Матері Божої Фатімської у Гайдайках на Хмельниччині; |
| 2000 | - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович у Львівській катедрі освятив гіпсове погруддя єпископа Рафала Керницького; |
| 2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький ввів реліквії св. Йоана Павла ІІ до костелу Милосердя Божого і Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі; |
| 2020 | - архієпископ Мечислав Мокшицький за участю єпископа Едуарда Кави консекрував костел cв. Антонія Падуанського в Олеську на Львівщині; |
Освячення наріжного каменя майбутнього храму відбулось 23 серпня 1925 року. І лише після того, як 8 грудня 1930 року архієпископ Болеслав Твардовський освятив споруджений, в основному, але без вежі, костел під титулом Христа Царя, дерев'яними каплицями перестали послуговуватись. Вежу добудували 1935 року, в наступні роки храм було оштукатурено. Проте повністю завершити будівельні роботи та відповідно оснастити костел до ІІсв. війни не вдалось.
Парафію чисельністю півтори тисячі вірян, до якої належало ще три села, обслуговував адміністратор Ян Вороневський. У вересні 1945 року він із першою групою парафіян-поляків виїхав до Польщі. 15 травня 1946 року Брюховичі покинув також о. Станіслав Гановський, забравши зі собою частину костельного майна. Храм передали православним, проте на початку 90-х років він перейшов до греко-католиків і нині є церквою Різдва Пресвятої Богородиці.
Від 2012 року у Брюховичах функціонує парафія св. Терези від Дитятка Ісус, а від 1996 року працює Львівська Вища Духовна семінарія св. Йосифа.
