|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
79010 Львів,
вул. Личаківська, 49А,
+380 (32) 276-70-40,
www: antoni.lviv.ua,
f.b.: sv.antoni.u.lvovi
Наприкінці Xст. після занепаду держави білих хорватів східна частина цих земель була приєднана до Київської Русі. Невдовзі білі хорвати відновили свою державність, змінивши етнічну назву на русинів та галичан. У І половині XIIIст. король Данило заснував Львів, а 1272 року було перенесено столицю Галицько-Волинської держави з Холма до Львова. Після приєднання Галичини у 1349р. до Польщі король Казимир надав Львову 1356 року магдебурзьке право. Після 1772 року відійшов до Австрійської імперії, ставши столицею Королівства Галичини і Лодомерії. У II Речі Посполитій був центром воєводства, в радянські часи став обласним центром. Нині тут проживає понад 710 тисяч осіб.
Дерев'яний костельно-монастирський копмплекс оо.-францисканців на личаківському передмістю Львова було споруджено у 1618-1630 роках, проте у 1648 році під час облоги міста військами Б. Хмельницького він згорів. У 1652р. пожежа знову знищила відновлену дерев'яну святиню.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: січень, 15 | |
| 1812 | - архієпископ-митрополит Львівський Каетан Кіцький помер в резиденції в Оброшиному, де його і поховали; |
| 1842 | - ординарій Кам'янець-Подільський єпископ Франциск Мацкевич помер, похований у крипті місцевої катедри; |
| 1885 | - колишній ординарій Луцько-Житомирський єпископ Каспер Боровський помер у Плоцьку (Польща), похоронений у місцевій катедрі; |
| 2016 | - єпископ Станіслав Широкорадюк освятив каплицю Божого Милосердя у новоспорудженій будівлі монастиря у Маріуполі на Донеччині; |
| Наступна дата: січень, 16 | |
| 1978 | - народився в селі Корначівка Ярмолинецького району на Хмельниччині майбутній єпископ Павло Гончарук, ординарій Харківсько-Запорізький; |
| 1991 | - відновлено церковні структури в Україні; єпископ Львівської архідієцезії у Любачеві Мар'ян Яворський призначений Львівським архієпископом-митрополитом, о. Ян Ольшанський - єпископом-ординарієм відновленої Кам'янець-Подільської дієцезії, о. Ян Пурвінський - єпископом-ординарієм відновленої Житомирської дієцезії, оо. Владислав Керницький і Маркіян Трофим'як - Львівськими єпископами-помічниками; |
У 1669-1739 роках францисканські храм та монастир було відбудовано з тесаного каменю коштом родини Вишневецьких. 21 червня 1739 року костел консекрував єпископ-помічник Львівський С. Гловинський. 1765 року храм перебудовано (архітектор Ф. Кульчицький). Необарокову пребудову костелу та його розширення було здійснено також наприкінці XIX - на початку XX століть. У радянський час храм св. Антонія був єдиним з понад трьох десятків львівських римсько- католицьких святинь (за винятком катедри), який не закривався. У квітні 1995 року святиню знову офіційно перейняли оо.-францисканці (конвентуальні), а 13 червня цього ж року костел проголошено санктуарієм св. Антонія Падуанського. Є орган 1937 року. З 2016 року тут служив настоятелем монастиря і душпастирем парафії майбутній єпископ о. Едвард Кава OFM Conv. 18 травня 2021 року він освятив відреставровані скульптури Матері Божої Непорочної та фасадні сходи храму.
Костел продовжують обслуговувати оо.-францисканці конвентуальні (орден Братів Менших Конвентуальних), котрі відправляють Святі Меси українською та польською мовами, причому україномовна спільнота нині є найбільшою. З 1991 року в парафії працюють сестри-серцянки (згромадження Служебниць Пресвятого Серця Ісуса).
Головна сторінка