ЛЬВІВ - Личаків. Костел cв. Антонія Падуанського (1669 - 1739). Санктуарій cв. Антонія Падуанського (1995). Львівська обл., Львівський р-н

79010 Львів,
вул. Личаківська, 49А,
+380 (32) 276-70-40,
www: antoni.lviv.ua,
f.b.: sv.antoni.u.lvovi

Наприкінці Xст. після занепаду держави білих хорватів східна частина цих земель була приєднана до Київської Русі. Невдовзі білі хорвати відновили свою державність, змінивши етнічну назву на русинів та галичан. У І половині XIIIст. король Данило заснував Львів, а 1272 року було перенесено столицю Галицько-Волинської держави з Холма до Львова. Після приєднання Галичини у 1349р. до Польщі король Казимир надав Львову у 1356р. магдебурзьке право.

Дерев'яний костельно-монастирський копмплекс оо.-францисканців на личаківському передмістю Львова було споруджено у 1618-1630 роках, проте у 1648 році під час облоги міста військами Б. Хмельницького він згорів. У 1652р. пожежа знову знищила відновлену дерев'яну святиню.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: липень, 19
1768 - храм Успіння Пресвятої Діви Марії у Раденичах на Львівщині консекрував єпископ І. Крижановський;
1925 - освячено наріжний камінь костелу св. Франциска Асизького у Львові на Замарстинові;
1936 - освячено земельну ділянку під будівництво костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Комарниках на Львівщині;
1998 - єпископ Ян Пурвінський в костелі Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Бердичеві на Житомирщині коронував ікону Матері Божої папськими коронами;
- у литовському місті Гаргждай отримав священничі свячення з рук єпископа Тельшяйського Антанаса Вайчюса майбутній Апостолький нунцій в Україні архієпископ Вісвалдас Кулбокас;
2014 - відремонтований храм Воздвиження Святого Хреста у Чернівцях до 200-річчя освячення було проголошено малою базилікою;
2015 - єпископ Ян Пурвінський на площі перед костелом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Бердичеві на Житомирщині освятив пам’ятник св. Йоану Павлу ІІ;
Наступна дата: липень, 20
1819 - єпископ Францішек Мацкевич консекрував новоспоруджений та оснащений костел Пресвятої Трійці у Купині на Хмельниччині;
1928 - о. Стефан Вальчикевич номінований єпископом-помічником Луцьким;
1996 - єпископ Ян Пурвінський освятив новозбудований костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Биківці на Житомирщині;
2011 - єпископ Мар'ян Бучек освятив дзвони храму Святої Родини у Харкові;
2018 - архієпископ Мечислав Мокшицький за участю італійського архієпископа Ренато Боккардо освятив відновлену цвинтарну каплицю у Ямполі на Львівщині;

У 1669-1739 роках францисканські храм та монастир було відбудовано з тесаного каменю коштом родини Вишневецьких. 21 червня 1739 року костел консекрував єпископ-помічник Львівський С. Гловинський. 1765 року храм перебудовано (архітектор Ф. Кульчицький). Необарокову пребудову костелу та його розширення було здійснено також наприкінці XIX - на початку XX століть. У радянський час храм св. Антонія був єдиним з понад трьох десятків львівських римсько- католицьких святинь (за винятком катедри), який не закривався. У квітні 1995 року святиню знову офіційно перейняли оо.-францисканці (конвентуальні), а 13 червня цього ж року костел проголошено санктуарієм св. Антонія Падуанського. Є орган 1937 року. З 2016 року тут служив настоятелем монастиря і душпастирем парафії майбутній єпископ о. Едвард Кава OFM Conv. 18 травня 2021 року він освятив відреставровані скульптури Матері Божої Непорочної та фасадні сходи храму.

Костел продовжують обслуговувати оо.-францисканці конвентуальні (орден Братів Менших Конвентуальних), котрі відправляють Святі Меси українською та польською мовами, причому україномовна спільнота нині є найбільшою. З 1991 року в парафії працюють сестри-серцянки (згромадження Служебниць Пресвятого Серця Ісуса).


ОСНОВНІ ПОДІЇ ЧИ ПУБЛІКАЦІЇ, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ СВЯТИНЕЮ











Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.