 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
79008 Львів,
вул. Винниченка, 32
Наприкінці Xст. після занепаду держави білих хорватів східна частина цих земель була приєднана до Київської Русі. Невдовзі білі хорвати відновили свою державність, змінивши етнічну назву на русинів та галичан. У І половині XIIIст. король Данило заснував Львів, а 1272 року було перенесено столицю Галицько-Волинської держави з Холма до Львова. Після приєднання Галичини у 1349р. до Польщі король Казимир надав Львову 1356 року магдебурзьке право. Після 1772 року відійшов до Австрійської імперії, ставши столицею Королівства Галичини і Лодомерії. У II Речі Посполитій був центром воєводства, в радянські часи став обласним центром. Нині тут проживає понад 710 тисяч осіб.
Резиденція львівських римсько-католицьких митрополитів споруджена завдяки митрополиту Франциску Піштеку на так званій «Стрільничій Горі», де за давніми міськими документами у 1376 році король Владислав Опольський надав землю для будинку першого львівського митрополита Матея. Палац спроектував відомий архітектор Йоган Зальцман у стилі бідермаєру (перехідний між класицизмом та романтизмом), а саме будівництво було здійснене у 1840-1844 роках. У травні 1844 року архієпископ Франциск Піштек освятив свою резиденцію. У 1886 році відбулась реставрація та деяка реконструкція палацу.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: січень, 19 | |
| На цю дату відсутня інформація про важливі події історії святинь та служіння архіпастирів | |
| Наступна дата: січень, 20 | |
| 1901 | - рукоположений в архіпастирі у Львівській катедрі кардиналом Яном Пузиною з Кракова о. Йосиф Більчевський, майбутній святий, та урочисто введений до архікатедри; |
| 1951 | - у Пучішці (Хорватія) народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович; |
| 2019 | - оновлений орган в катедрі у Харкові освятив єпископ Станіслав Широкорадюк; |
У грудні 1939 року радянська влада вигнала з палацу архієпископа Болеслава Твардовського, відтоді розпочалось систематичне знищення будівлі. З 1944 року тут працювала військова медична установа, а з 70-х років містилося науково-виробниче об’єднання «Система», де розроблялися технології для військово-промислового комплексу СРСР. 25 червня 2001 року колишній митрополичий палац відвідав Папа Римський Йоан Павло ІІ, і тоді було передано Церкві частину приміщень будівлі на третьому поверсі, де знаходилась каплиця. 16 квітня 2002 року префект Конгрегації у справах Єпископів кардинал Джованні Батіста Ре освятив ці приміщення для Курії після часткового ремонту.
5 травня 2004 року у присутності заступника Державного секретаря Ватикану архієпископа Леонардо Сандрі відбулась церемонія повернення Церкві всієї будівлі палацу. Після капітальної відбудови, яка тривала 6 років, Голова Папської Ради у справах Душпастирства Мігрантів та Подорожуючих кардинал Антоніо Марія Велйо 22 листопада 2013 року освятив відновлену завдяки зусиллям архієпископа Мечислава Мокшицького митрополичу резиденцію, а 16 липня 2014 року Голова Папського Комітету з Міжнародних Євхаристійних Конгресів архієпископ П'єро Маріні освятив каплицю у цьому будинку. 18 червня 2016 року Державний секретар Ватикану кардинал П'єтро Паролін відкрив та освятив Архідієцезіальний музей в Курії. 21 жовтня 2023 року архієпископ Мечислав Мокшицький коронував образ Пресвятої Діви Марії вінцем із 12 золотих зірок.
