ЛЬВІВ - Левандівка. Колишній костел Матері Божої Неустанної Допомоги (1922 - 1923). Львівська обл., Львівський р-н

Львів,
ріг сучасних вулиць
Сяйво (колишя Міська) та Широкої

Наприкінці Xст. після занепаду держави білих хорватів східна частина цих земель була приєднана до Київської Русі. Потім білі хорвати відновили свою державність, змінивши етнічну назву на русинів та галичан. У І половині XIIIст. король Данило заснував Львів, а 1272 року сюди перенесли столицю Галицько-Волинської держави з Холма. Після приєднання Галичини у 1349р. до Польщі Львів отримав 1356 року магдебурзьке право. Після 1772 року відійшов до Австрійської імперії, ставши столицею Королівства Галичини і Лодомерії. У II Речі Посполитій був центром воєводства, в радянські часи став обласним центром. Нині тут проживає понад 730 тисяч осіб.

Перша письмова згадка про німецьку колонію Льовендорф (Löwendorf - «село левів») датується 1778 роком. 1 квітня 1931 року поселення приєднали до Львова.

Місцеві римо-католики належали до львівської парафії св. Єлизавети. Ще перед Ісв. війною вони намагались отримати земельну ділянку під будівництво своєї святині. Проте лише 1921 року міська рада її виділила. Цього ж року тут постала окрема парафія, що канонічно було підтверджено декретом аж 29.12.1923р., а 24.10.1921р. комітет будівництва храму затвердив його проект, виконаний архітектором Генриком Зарембою.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: серпень, 12
1777 - єпископ Криспін Цешковський у Більшівцях на Івано-Франківщині освятив храм Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією ззовні та 7 його вівтарів;
1862 - в Лує (Острогівка) Самарської губернії Росії народився майбутній єпископ-ординарій Тираспольський Йосиф Кесслер;
1995 - у головному вівтарі костелу св. Йосифа у Чечельнику на Вінничині урочисто встановлено чудотворний образ Матері Божої Ченстоховської XVIII століття;
Наступна дата: серпень, 13
2002 - кардинал Мар'ян Яворський освятив розпис костелу св. Антонія у Лосячі на Тернопільщині;
2016 - архієпископ Мечислав Мокшицький у співслужінні єпископів Віталія Скомаровського, Леона Дубравського, Станіслава Широкорадюка, Яна Собіло та Мар'яна Бучека освятив скульптуру Матері Божої Непорочної на площі перед будинком харківських єпископів;

Весною наступного року розпочалось будівництво дерев'яного костелу коштом мешканців Львова, Львівської курії та власника маєтку на Левандівці Альфреда Потоцького. У травні цього ж року освятили наріжний камінь храму, а наступного, 1923 року, 5 серпня новозбудований костел освятив о.-інфулат Вікентій Чайковський. Через тиждень до святині було впроваджено образ Матері Божої Неустанної Допомоги, привезений оо.-редемтористами із Риму. Остаточно спорудження костелу завершили у жовтні встановленням на ньому хреста.

У 1926 році було придбано дзвони, які освятив архієпископ Болеслав Твардовський. Наприкінці 30-х років планувалось розібрати дерев'яний храм та замінити його мурованим на іншому місці костелом, проте ІІсв. війна зірвала цей намір. У жовтні 1945 року до Польщі виїхав адміністратор парафії о. Владислав Вітковський, а в червні наступного року - його помічник о. Ян Марущак, забравши зі собою частину костельного майна. Храм спочатку використовували православні, а 1960 року його було розібрано.

СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми