|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
79008 Львів,
вул. Винниченка, 30А,
f.b.: 257908011003495
Наприкінці Xст. після занепаду держави білих хорватів східна частина цих земель була приєднана до Київської Русі. Невдовзі білі хорвати відновили свою державність, змінивши етнічну назву на русинів та галичан. У І половині XIIIст. король Данило заснував Львів, а 1272 року було перенесено столицю Галицько-Волинської держави з Холма до Львова. Після приєднання Галичини у 1349р. до Польщі король Казимир надав Львову 1356 року магдебурзьке право. Після 1772 року відійшов до Австрійської імперії, ставши столицею Королівства Галичини і Лодомерії. У II Речі Посполитій був центром воєводства, в радянські часи став обласним центром. Нині тут проживає понад 710 тисяч осіб.
У 1642-1692 роках у Львові було збудовано храм Матері Божої Лоретанської коштом Собеських для кармеліток босих у стилі бароко (архітектор Дж. Гіслені). У 80-х роках XVIII століття костел закрила австрійська влада (використовували його як склад). Архієпископ Ф. Піштек викупив колишній костельно-монастирський комплекс. У монастирі облаштували Вищу духовну семінарію, а храм 1842 року було відновлено та освячено під титулом Матері Божої Громничної як костел Семінарії. Адміністрував святиню ректор Семінарії, а займали цю посаду переважно єпископи-помічники. Наприкінці 20-х - на початку 30-х років ХХ століття його реставрували, святиню оздобив Я. Розен.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: квітень, 28 | |
| 1831 | - у Луцьку помер колишній єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Каспер Цецішовський, митрополит-архієпископ Могильовський; поховали у Луцькій катедрі; |
| 1900 | - освячено наріжний камінь храму Пресвятого Серця Ісуса у Вовкові на Львівщині ; |
| 1927 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Турці на Львівщині консекрував єпископ А. Новак; |
| 2013 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив наріжний камінь та фундамент монастиря ордену Братів св. Павла Першого Пустинника
у Маріуполі на Донеччині; - єпископ Радослав Змітровіч освятив нову каплицю під титулом бл. Папи Йоана Павла ІІ, а також дзвони храму св. Анни у Хмельницькому; |
| 2014 | - храм Пресвятого Серця Ісуса Христа у Ківерцях на Волині проголошено санктуарієм Божого Милосердя; |
| Наступна дата: квітень, 29 | |
| 1887 | - освячено наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Харкові; |
| 2006 | - єпископ Станіслав Широкорадюк освятив новозбудований костел Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії у Гвіздаві на Житомирщині; |
| 2013 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив початок робіт на будові комплексу резиденції єпископа, Курії та парафіяльного будинку у Харкові; |
У 1945 році храм знову закрили, згодом його використовували як виставковий зал Інституту метрології і стандартизації, який знаходився поруч, у колишньому палаці митрополитів. У костелі до 1972 року спочивали рештки архієпископів Ф. Піштека, Л. Баранецького, Ф. Вежхлейського та С. Моравського. 2002 року костел передали греко-католикам (церква Стрітення Господнього). До 2019 року частина храму (бічна нава) використовувалась римо-католиками, проте церковна громада, яка змінила конфесію, їх вигнала із храму.
3 червня 2019 року єпископ Едуард Кава OFM Conv освятив каплицю Матері Божої Неустанної Допомоги, більш відому як каплиця Розена, яка раніше була частиною цього костелу, проте нині є відділеним від нього приміщенням з окремим входом. Душпастирство тут здійснюють оо.-домініканці (орден Братів Проповідників), котрим церковна громада із невстановленою конфесійною приналежністю відмовила у користуванні бічною навою колишнього костелу.
Головна сторінка