Pod koniec Xw. po upadku państwa Białych Chorwatów wschodnia część tych ziem została dołączona do Rusi Kijowskiej.
Niebawem Biali Chorwaci odnowili swoje państwo zmieniając swoją narodowość na Rusinów. W I połowie XIII wieku król Daniel
założył Lwów, a w 1272 roku stolica księstwa Halicko-Wołyńskiego została przeniesiona z Chełmu do Lwowa. Po dołączeniu
tych ziem w 1349 roku do Polski, Lwów w 1356 roku otrzymał od króla Kazimierza Prawo Magdeburskie. Після 1772 року відійшов до Австрійської імперії,
ставши столицею Королівства Галичини і Лодомерії. У II Речі Посполитій був центром воєводства, в радянські часи став обласним центром.
Нині тут проживає понад 710 тисяч осіб.
У 1642-1692 роках у Львові було збудовано храм Матері Божої Лоретанської коштом Собеських для кармеліток босих у стилі
бароко (архітектор Дж. Гіслені). У 80-х роках XVIII століття костел закрила австрійська влада (використовували його як
склад). Архієпископ Ф. Піштек викупив колишній костельно-монастирський комплекс. У монастирі облаштували
Вищу духовну семінарію, а храм 1842 року було відновлено та освячено під титулом Матері Божої Громничної як костел
Семінарії. Адміністрував святиню ректор Семінарії, а займали цю посаду переважно єпископи-помічники. Наприкінці 20-х - на початку 30-х років ХХ століття його реставрували, святиню оздобив Я. Розен.
Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: marzec, 26
1838
- колишній Львівський архієпископ-митрополит Андрій Анквіч помер у Празі (Чехія), похоронений у крипті Празької архікатедри;
1974
- у Мукачеві народився майбутній єпископ-помічник Мукачівський Микола Лучок;
- номіновано на посаду Львівського архієпископа-митрополита єпископа Северина Моравського;
1990
- о. Віктор Антонюк освятив повернений костел св. Анни у Сторожинці на Буковині;
2002
- Апостольську адміністратуру Закарпаття піднесено до рангу Мукачівської дієцезії, її адміністратор єпископ Антал Майнек номінований
ординарієм Мукачівським, собор св. Мартина у Мукачеві отримав статус кафедрального;
У 1945 році храм знову закрили, згодом його використовували як виставковий зал Інституту метрології і стандартизації,
який знаходився поруч, у колишньому палаці митрополитів. У костелі до 1972 року спочивали рештки архієпископів Ф. Піштека,
Л. Баранецького, Ф. Вежхлейського та С. Моравського. 2002 року костел
передали греко-католикам (церква Стрітення Господнього). До 2019 року частина храму (бічна нава) використовувалась
римо-католиками, проте церковна громада, яка змінила конфесію, їх вигнала із храму.
Каплиця Матері Божої Неустанної Допомоги (Розена)
3 червня 2019 року єпископ Едуард Кава OFM Conv освятив каплицю Матері Божої Неустанної Допомоги, більш відому
як каплиця Розена, яка раніше була частиною цього костелу, проте нині є відділеним від нього приміщенням з окремим входом.
Душпастирство тут здійснюють оо.-домініканці (zakon Braci Kaznodziejów), котрим церковна громада із невстановленою конфесійною приналежністю відмовила у користуванні бічною навою колишнього костелу.
Strona główna