79491 Львів-Брюховичі,
вул. Львівська, 62,
+380 (32) 240-90-71,
f.b.: 100077485300911
Pod koniec Xw. po upadku państwa Białych Chorwatów wschodnia część tych ziem została dołączona do Rusi Kijowskiej. Niebawem Biali Chorwaci odnowili swoje państwo zmieniając swoją narodowość na Rusinów. W I połowie XIII wieku król Daniel założył Lwów, a w 1272 roku stolica księstwa Halicko-Wołyńskiego została przeniesiona z Chełmu do Lwowa. Po dołączeniu tych ziem w 1349 roku do Polski, Lwów w 1356 roku otrzymał od króla Kazimierza Prawo Magdeburskie. Після 1772 року відійшов до Австрійської імперії, ставши столицею Королівства Галичини і Лодомерії. У II Речі Посполитій був центром воєводства, в радянські часи став обласним центром. Нині тут проживає понад 710 тисяч осіб.
Король Владислав ІІІ 21 липня 1444 року дозволив Львову заснувати Брюховичі й розмістити там колоністів - втікачів від татарських набігів, що підтвердив король Олександр Ягеллончик у 1503 році. 1940 року Брюховичі отримали статус селища міського типу, а в 1939-1942 та 1944-1957 роках були центром району. Нині є частиною Львова з населенням понад 6300 мешканців. Раніше мешканці Брюхович належали спочатку до кафедральної парафії, від 1765 року - до парафії Матері Божої Сніжної, а зі середини XIXст. - до парафії у Рясній.
У 1814 році Львівська семінарія відокремилась від Генеральної семінарії, заснованої 1783 року австрійським урядом для всіх галицьких дієцезій, та розташувалась у будівлі колишнього монастиря сетер-кармеліток босих. Інтелектуальна формація семінаристів здійснювалась на богословському факультеті Львівського університету. У жовтні 1945 року Львівську семінарію було евакуйовано та перенесено у Польщу до монастиря оо.-бернардинів у Кальварії Зебжидовській, де вона пропрацювала аж до ліквідації у жовтні 1950 року.
Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
---|---|
Bieżąca data: luty, 12 | |
2012 | - архієпископ Мечислав Мокшицький в парафії Матері Божої Святого Скапулярію у Снятині на Івано-Франківщині відкрив та освятив Благодійний центр бл. с. Марти Вєцкої; |
Następna data: luty, 14 | |
2020 | - у Харківській катедрі Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті висвятив на єпископа о. Павла Гончарука, номінованого єпископом-ординарієм Харківсько-Запорізьким; відбулась також його інтронізація; |
Після відновлення у 1991 році Львівської архідієцезії постало питання відновлення також і її семінарії. Оскільки протягом кількох років так і не вдалось добитись від влади повернення колишніх семінарійних споруд, тому було придбано для розміщення семінарії занедбані будівлі санаторного комплексу у відомих з 1444 року Брюховичах під Львовом. 12 грудня 1996 року, після належного ремонту корпусів та приведення в порядок території Львівська Вища Духовна семінарія відновила свою роботу. На верхньому поверсі основного корпусу було облаштовано каплицю. 20 березня 2000 року Львівський архієпископ Мар'ян Яворський віддав семінарію в опіку св. Йосифу. 26 червня 2001 року її відвідав Святіший Отець Йоан Павло ІІ, котрий молився у семінарійній каплиці.
Окрім семінарійної або 'великої' каплиці в семінарії є також каплиця 'мала' (семінаристів). З вересня 1997 року в семінарії працюють черниці-йосифітки згромадження Сестер св. Йосифа, які теж мають тут свою каплицю.
У Брюховичах були перша та друга дерев'яні каплиці, а також парафіяльний мурований костел Христа Царя, який нині є греко-католицькою церквою. Від 2012 року функціонує парафія св. Терези від Дитятка Ісус.