ЛЬВІВ. Кафедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії (1368 - 1480). Санктуарій Матері Божої Милосердної (1776) і Божого Милосердя (1948). Мала базиліка (1910). Львівська обл., Львівський р-н

79008 Львів,
пл. Катедральна, 1,
+380 (32) 272-56-82, 235-89–78,
www: lwowskabazylika.org.ua,
f.b.: 134360883320534

Від середини I тисячоліття тут були поселення білих хорватів та одне з найбільших їх святилищ. Їх держава охоплювала нинішні чеські, угорські, словацькі та південно-польські землі від Баварії на Заході та українські терени аж по Збруч на Сході. Проте наприкінці Xст., після її занепаду східна частина цих земель була приєднана до Київської Русі. Невдовзі білі хорвати відновили свою державність, змінивши етнічну назву на русинів та галичан. У І половині XIIIст. король Данило заснував Львів як уділ для свого сина Лева (перша згадка про місто у документах датується 1256 роком). У 1272р. король Лев переніс столицю Галицько-Волинської держави з Холма до Львова. Після приєднання Галичини у 1349р. до Польщі король Казимир надав Львову у 1356р. магдебурзьке право. У 1434р., після скасування автономії Галичини як Королівства Руського утворено Руське воєводство з центром у Львові, а 1772 року Львів відійшов до складу Габсбурзької монархії як столиця коронної провінції - Королівства Галичини і Володомирії. 1918 року, після приєднання Галичини до Польщі Львів став центром воєводства, а 1939 року, коли Галичина увійшли до складу УРСР, - центром області.

Християнство на біло-хорватські землі прийшло ще у 60-70-х роках IXст., а в документі 973 року вони вказані у межах Празької дієцезії латинського обряду. Перші католицькі храми (св. Йоана Хрестителя та Матері Божої Сніжної) у Львові споруджено ще у XIIIст. У 1412-1414рр. столиця Галицької архідієцезії латинського обряду, заснованої 1375 року, була перенесена до Львова.

Львівський кафедральний собор споруджено у готичному стилі у 1368-1480 роках. Частину катедри, зведену за проектом М. Нічки та завдяки зусиллям Галицько-Львівського архієпископа Я. Стрепи освятив 21 квітня 1405 року єпископ Матей з Перемишля. У 1481 році частково збудований храм консекрував Львівський архієпископ Я. Стшелецький, а його спорудження продовжувалось і далі. У 1760-1776 роках за архієпископа В. Сераковського катедру, яка тоді перебувала у поганому стані, відремонтували та перебудували у стилі бароко (архітектор П. Полейовський). 12 травня 1776 року храм став санктуарієм Матері Божої Милосердної, а 1948 року - санктуарієм Божого Милосердя. 1910 року катедра отримала статус малої базиліки. У першому десятилітті XX століття тут служив вікарієм майбутній єпископ о. Францішек Лісовський.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: листопад, 02
На цю дату відсутня інформація про важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Наступна дата: листопад, 03
1596 - єпископ Павло Волуцький консекрував новоспоруджений костел св. Флоріана у шаргороді на Вінничині;
1935 - о. Михайло Завадецький освятив новоспоруджену каплицю-пам'ятник полеглим польським воїнам на цвинтарі у Зборові на Тернопільщині;
2009 - храм св. Станіслава у Чорткові на Тернопільщині проголошено санктуарієм Матері Божої Святого Розарію;
- костел св. Миколая у Лановичах на Львівщині проголошено санктуарієм Матері Божої Салетинської;
2018 - єпископ Яцек Пиль освятив новий вівтар в каплиці Всіх Святих у Феодосії в Криму;

Від 1948 року настоятелем катедри був о.-францисканець Р. Керницький (з 1991 року - єпископ), завдяки якому збережено цю святиню. Собор має великий орган 1899 року та малий 1896 року, освячений після ремонту 3 травня 2019 року. 11 вересня 2021 року архієпископ Мечислав Мокшицький за участю єпископів Броніслава Бернацького та Мар'яна Бучека освятив пам’ятну таблицю кардинала Мар’яна Яворського в каплиці Христа Милосердного.

Парафію обслуговують дієцезіальні священники. Працюють черниці згромадження Сестер Францисканок Родини Марії, монахині-гоноратки (згромадження Малих Сестер Непорочного Серця Марії), черниці-йосифітки згромадження Сестер св. Йосифа, монахині-серцянки згромадження Сестер Слугинь Пресвятого Серця Ісуса, черниці-серцянки безгабітові згромадження Сестер Дочок Пресвятого Серця Пресвятої Діви Марії.


ОСНОВНІ ПОДІЇ ЧИ ПУБЛІКАЦІЇ, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ СВЯТИНЕЮ
1991. 03.02 АРХІЄПИСКОП МАР'ЯН ЯВОРСЬКИЙ У ПРИСУТНОСТІ АПОСТОЛЬСЬКОГО НУНЦІЯ В СРСР АРХІЄПИСКОПА ФРАНЧЕСКО КОЛАСУОНО ВИСВЯТИВ НА ЄПИСКОПІВ ОО. РАФАЛА КЕРНИЦЬКОГО, ЯНА ОЛЬШАНСЬКОГО ТА МАРКІЯНА ТРОФИМ’ЯКА (співконсекратори - єпископ Станіслав Новак з Ченстохови і єпископ Тадеуш Кондрусевич з Гродна); 05.18 ІНГРЕС АРХІЄПИСКОПА ЯВОРСЬКОГО та свячення священників оо. Йосифа Михайловського і Андрія Бачинськогоі та диякона Адрія Заянчковського;




2000. 01.10 Новий буклет і путівник по Львівській катедрі; 03.21 Архієпископ Яворський очолив похоронну Літургію сестри-йосифітки Граціани; 04.19 Архієпископ Мар'ян рукоположив в священники місцевого парафіянина диякона Ігоря Кожидла; 06.10 Архієпископ Яворський висвятив на священників дияконів Павла Чирика, Мирослав Леха та Андрій Леговича; 06.24 50-річчя священства архієпископа Мар'яна Яворського за участю Апостольського нунція в Україні архієпископа Ніколи Етеровича та єпископів України; 12.12 Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович освятив погруддя єпископа Рафала Керницького;












2012. 05.04 Архієпископ Мечислав Мокшицький відкрив беатифікаційний процес єпископа Рафаїла Керницького; 06.16 Архієпископ Мечислав Мокшицький висвятив на священників дияконів оо. Андрія Пеканця, Андрія Гано, Івана Ходоновича, Володимира Росоловського, Віктора Буйна та салезіана Юзефа Нуцковського; 06.30 Архієпископ Мечислав Мокшицький очолив внесення мощей св. Яна з Дуклі до катедри; 09.24 Архієпископ Мечислав Мокшицький очолив Месу з нагоди двадцятип'ятиріччя священицької та п'ятиріччя єпископської послуги;





2017. 04.05 Архієпископ Мечислав Мокшицький очолив заупокійну Месу за с.п. єпископа Станіслава Падевського; 05.20 Архієпископ Мечислав Мокшицький висвятив на священника диякона Миколу Кізлика (Раденичі на Львівщині); 06.21 АРХІЄПИСКОП МОКШИЦЬКИЙ ВИСВЯТИВ НА ЄПИСКОПА О. ЕДВАРДА КАВУ OFM CONV (співконсекратори - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті та єпископ Станіслав Широкорадюк); 08.15 Єпископ Едвард Кава вперше очолив храмове свято у катедрі; 10.13 Архієпископ Мечислав Мокшицький очолив Месу на завершення ювілейного Фатімського року в РКЦ в Україні; 11.27 Архієпископ Мечислав Мокшицький очолив Месу з нагоди п'ятдесятиріччя таємного рукоположення в єпископи о. Яна Ценського та двадятип'ятиріччя смерті його смерті;


2019. 05.03 Архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відремонтований орган; 05.18 Архієпископ Мечислав Мокшицький рукоположив двох священників зі Львівщини - оо. Яна Гано із Мостиськ та Андрія Фічука із Стрия; 05.30 Єпископ Едуард Кава уділив Таїнство Миропомазання десятьом парафіянам; 08.15 Відпуст Успіння Пресвятої Діви Марії під проводи єпископа Едварда Кави; 09.14 У співслужінні єпископа Яна Собіло архієпископ Мечислав Мокшицький розпочав святкування 50-річчя служіння сестер-гонораток в Україні;

2020. 06.19 Єпископ Едвард Кава уділив Таїнство Миропомазання трьом парафіянам; 09.12 Архієпископ Мечислав Мокшицький у співслужінні єпископів Віталія Скомаровського, Леона Малого, Едуарда Кави і Мар’яна Бучека очолив Месу за померлого кардинала Мар’яна Яворського; 10.28 Архієпископ Мечислав у співслужінні єпископа Едуарда Кави очолив похоронні урочистості о. Ігоря Кожидло в його рідній парафії; 11.23 Архієпископ Мокшицький за участю єпископів України очолив подячну Месу за життя та служіння єпископа Рафала Керницького у 25-ту річницю його смерті; 12.16 Архієпископ Мечислав Мокшицький зустрівся зі священниками і черницями Львівського деканату; 12.29 Архієпископ Мечислав очолив Месу з нагоди 25-річчя львівської спільноти сестер-йосифіток;

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.