|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
79008 Львів,
пл. Катедральна, 1,
+380 (32) 272-56-82, 235-89–78,
www: lwowskabazylika.org.ua,
f.b.: 134360883320534
Від середини I тисячоліття тут були поселення білих хорватів та одне з найбільших їх святилищ. Їх держава охоплювала нинішні чеські, угорські, словацькі та південно-польські землі від Баварії на Заході та українські терени аж по Збруч на Сході. Проте наприкінці Xст., після її занепаду східна частина цих земель була приєднана до Київської Русі. Невдовзі білі хорвати відновили свою державність, змінивши етнічну назву на русинів та галичан. У І половині XIIIст. король Данило заснував Львів як уділ для свого сина Лева (перша згадка про місто у документах датується 1256 роком). У 1272р. король Лев переніс столицю Галицько-Волинської держави з Холма до Львова. Після приєднання Галичини у 1349р. до Польщі король Казимир надав Львову у 1356р. магдебурзьке право. У 1434р., після скасування автономії Галичини як Королівства Руського утворено Руське воєводство з центром у Львові, а 1772 року Львів відійшов до складу Габсбурзької монархії як столиця коронної провінції - Королівства Галичини і Володомирії. 1918 року, після приєднання Галичини до Польщі Львів став центром воєводства, а 1939 року, коли Галичина увійшли до складу УРСР, - центром області.
Християнство на біло-хорватські землі прийшло ще у 60-70-х роках IXст., а в документі 973 року вони вказані у межах Празької дієцезії латинського обряду. Перші католицькі храми (св. Йоана Хрестителя та Матері Божої Сніжної) у Львові споруджено ще у XIIIст. У 1412-1414рр. столиця Галицької архідієцезії латинського обряду, заснованої 1375 року, була перенесена до Львова.
Львівський кафедральний собор споруджено у готичному стилі у 1368-1480 роках. Частину катедри, зведену за проектом М. Нічки та завдяки зусиллям Галицько-Львівського архієпископа Я. Стрепи освятив 21 квітня 1405 року єпископ Матей з Перемишля. У 1481 році частково збудований храм консекрував Львівський архієпископ Я. Стшелецький, а його спорудження продовжувалось і далі. У 1760-1776 роках за архієпископа В. Сераковського катедру, яка тоді перебувала у поганому стані, відремонтували та перебудували у стилі бароко (архітектор П. Полейовський). 12 травня 1776 року храм став санктуарієм Матері Божої Милосердної, а 1948 року - санктуарієм Божого Милосердя. 1910 року катедра отримала статус малої базиліки. У першому десятилітті XX століття тут служив вікарієм майбутній єпископ о. Францішек Лісовський.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: lipiec, 11 | |
| 1751 | - настоятель парафії у Володимирі о. Загорський (за дозволом єпископа Антонія Волловича) освятив новоспоруджений костел у Чарторийську на Волині під титулом Воздвиження Святого Хреста; |
| 1770 | - єпископ Холмський Фелікс Турський (майбутній ординарій Луцький) консекрував домініканський храм у Володимирі на Волині; |
| 1914 | - розширену святиню Успіння Пресвятої Діви Марії у Трускавці на Львівщині консекрував єпископ Йосиф Пельчар; |
| Następna data: lipiec, 12 | |
| 1774 | - архієпископ Вацлав Сераковський консекрував храм св. Валентина у Наварії на Львівщині; |
| 1915 | - в Кадіїівці на Донеччині відбулось закладення костелу св. Ігнатія; |
| 1998 | - єпископ Ян Ольшанський освятив новооблаштовану каплицю Доброго Пастиря у Канівці на Хмельниччині; |
| 2015 | - архієпископ Петро Мальчук освятив наріжний камінь костельно-монастирського комплексу оо.-паулінів у Броварах на Київщині; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький в костелі Зіслання Святого Духа у Червонограді на Львівщині очолив урочистість внесення до храму копії чудотворної ікони Матері Божої Белзької; |
| 2018 | - єпископ Віталій Кривицький в парафії Божого Милосердя у Житомирі на Мальованці освятив хрест, який буде встановлений на храмі, що споруджується; |
| 2020 | - архієпископ Мечислав Мокшицький очолив першу післявоєнну Месу у костелі Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Богородчанах на Івано-Франківщині; |
Від 1948 року настоятелем катедри був о.-францисканець Р. Керницький (з 1991 року - єпископ), завдяки якому збережено цю святиню. Собор має великий орган 1899 року та малий 1896 року, освячений після ремонту 3 травня 2019 року. 11 вересня 2021 року архієпископ Мечислав Мокшицький за участю єпископів Броніслава Бернацького та Мар'яна Бучека освятив пам’ятну таблицю кардинала Мар’яна Яворського в каплиці Христа Милосердного.
Парафію обслуговують дієцезіальні священники. Працюють черниці згромадження Сестер Францисканок Родини Марії, монахині-гоноратки (згромадження Малих Сестер Непорочного Серця Марії), черниці-йосифітки згромадження Сестер св. Йосифа, монахині-серцянки згромадження Сестер Слугинь Пресвятого Серця Ісуса, черниці-серцянки безгабітові згромадження Сестер Дочок Пресвятого Серця Пресвятої Діви Марії.
Strona główna