ЛЬВІВ. Колишній костел Воскресіння Ісуса Христа (1888 - 1889). Львівська обл., Львівський р-н

79008 Львів,
вул. Пекарська, 59

Наприкінці Xст. після занепаду держави білих хорватів східна частина цих земель була приєднана до Київської Русі. Невдовзі білі хорвати відновили свою державність, змінивши етнічну назву на русинів та галичан. У І половині XIIIст. король Данило заснував Львів, а 1272 року було перенесено столицю Галицько-Волинської держави з Холма до Львова. Після приєднання Галичини у 1349р. до Польщі король Казимир надав Львову у 1356р. магдебурзьке право.

У 1880 році було засновано монастир оо.-воскресінців у відремонтованому колишньому тимчасовому монастирі францисканок по вул. Пекарській, 45 (нині - 57); там же облаштували каплицю. У 1881-1882 роках воскресінці спорудили будинок інтернату для руських (українських) хлопців. У 1886-1887 роках було збудовано нове крило монастиря. Потім добудували поверх у старій частині та розширили будівлю інтернату.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: липень, 19
1768 - храм Успіння Пресвятої Діви Марії у Раденичах на Львівщині консекрував єпископ І. Крижановський;
1925 - освячено наріжний камінь костелу св. Франциска Асизького у Львові на Замарстинові;
1936 - освячено земельну ділянку під будівництво костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Комарниках на Львівщині;
1998 - єпископ Ян Пурвінський в костелі Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Бердичеві на Житомирщині коронував ікону Матері Божої папськими коронами;
- у литовському місті Гаргждай отримав священничі свячення з рук єпископа Тельшяйського Антанаса Вайчюса майбутній Апостолький нунцій в Україні архієпископ Вісвалдас Кулбокас;
2014 - відремонтований храм Воздвиження Святого Хреста у Чернівцях до 200-річчя освячення було проголошено малою базилікою;
2015 - єпископ Ян Пурвінський на площі перед костелом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Бердичеві на Житомирщині освятив пам’ятник св. Йоану Павлу ІІ;
Наступна дата: липень, 20
1819 - єпископ Францішек Мацкевич консекрував новоспоруджений та оснащений костел Пресвятої Трійці у Купині на Хмельниччині;
1928 - о. Стефан Вальчикевич номінований єпископом-помічником Луцьким;
1996 - єпископ Ян Пурвінський освятив новозбудований костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Биківці на Житомирщині;
2011 - єпископ Мар'ян Бучек освятив дзвони храму Святої Родини у Харкові;
2018 - архієпископ Мечислав Мокшицький за участю італійського архієпископа Ренато Боккардо освятив відновлену цвинтарну каплицю у Ямполі на Львівщині;

У 1888-1889 роках впритул до монастиря на місці старої розібраної каплиці було споруджено (в основному) костел для отців-воскресінців (архітетор Альбін Загурський), 25 листопада 1889 року міський магістрат дав дозвіл на відкриття новозбудованої святині. 1891 року скульптор П. Гарасимович виготовив головний вівтар храму за проектом архітектора Я. Кудельського. Завершили оснащення храму у 1892 році. 1932 року за настоятеля костелу о. Войцеха Цирвуса було частково змінено фасад костелу за проектом Лаврентія Дайчака; інтер'єр оздобили фресками Ян Смучак і Станіслав Еренфельд. У 1945 році костел закрили, облаштувавши у ньому склад, а в монастирських будівлях розмістили лікарню.

Джерело фотознімка: gs.lviv.ua

У 1992 році колишні костел та частину колишніх будівель оо.-воскресінців віддали Всеукраїнській Місії Милосердя «Добрий Самарянин» віри євангельської, і колишній римсько-католицький сакральний об'єкт є храмом Христа Спасителя. 11 вересня 1994 року після реставраційних робіт, здійснених за участю художників Сопінки, Пилип’яка, Хижняка, цей храм урочисто освятили. У 2014 році решту колишніх будівель оо.-воскресінців було передано Львівській єпархії УПЦ МП, яка частину приміщень, прилеглих до костелу, віддала євангелістам.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.