 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
79008 Львів,
вул. Пекарська, 59
Наприкінці Xст. після занепаду держави білих хорватів східна частина цих земель була приєднана до Київської Русі. Невдовзі білі хорвати відновили свою державність, змінивши етнічну назву на русинів та галичан. У І половині XIIIст. король Данило заснував Львів, а 1272 року було перенесено столицю Галицько-Волинської держави з Холма до Львова. Після приєднання Галичини у 1349р. до Польщі король Казимир надав Львову 1356 року магдебурзьке право. Після 1772 року відійшов до Австрійської імперії, ставши столицею Королівства Галичини і Лодомерії. У II Речі Посполитій був центром воєводства, в радянські часи став обласним центром. Нині тут проживає понад 710 тисяч осіб.
У 1880 році було засновано монастир оо.-воскресінців у відремонтованому колишньому тимчасовому монастирі францисканок по вул. Пекарській, 45 (нині - 57); там же облаштували каплицю. У 1881-1882 роках воскресінці спорудили будинок інтернату для руських (українських) хлопців. У 1886-1887 роках було збудовано нове крило монастиря. Потім добудували поверх у старій частині та розширили будівлю інтернату.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: січень, 25 | |
| 2004 | - єпископ Станіслав Широкорадюк освятив нижній костел Пресвятої Діви Марії Матері Церкви у Києві на Перова; |
| Наступна дата: січень, 26 | |
| 1776 | - у головний вівтар костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Гвіздці на Івано-Франківщині урочисто встановили образ Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії; |
У 1888-1889 роках впритул до монастиря на місці старої розібраної каплиці було споруджено (в основному) костел для отців-воскресінців (архітетор Альбін Загурський), 25 листопада 1889 року міський магістрат дав дозвіл на відкриття новозбудованої святині. 1891 року скульптор П. Гарасимович виготовив головний вівтар храму за проектом архітектора Я. Кудельського. Завершили оснащення храму у 1892 році. 1932 року за настоятеля костелу о. Войцеха Цирвуса було частково змінено фасад костелу за проектом Лаврентія Дайчака; інтер'єр оздобили фресками Ян Смучак і Станіслав Еренфельд. У 1945 році костел закрили, облаштувавши у ньому склад, а в монастирських будівлях розмістили лікарню.
У 1992 році колишні костел та частину колишніх будівель оо.-воскресінців віддали Всеукраїнській Місії Милосердя «Добрий Самарянин» віри євангельської, і колишній римсько-католицький сакральний об'єкт є храмом Христа Спасителя. 11 вересня 1994 року після реставраційних робіт, здійснених за участю художників Сопінки, Пилип’яка, Хижняка, цей храм урочисто освятили. У 2014 році решту колишніх будівель оо.-воскресінців було передано Львівській єпархії УПЦ МП, яка частину приміщень, прилеглих до костелу, віддала євангелістам.
