79008 Львів,
вул. Пекарська, 59
Наприкінці Xст. після занепаду держави білих хорватів східна частина цих земель була приєднана до Київської Русі. Невдовзі білі хорвати відновили свою державність, змінивши етнічну назву на русинів та галичан. У І половині XIIIст. король Данило заснував Львів, а 1272 року було перенесено столицю Галицько-Волинської держави з Холма до Львова. Після приєднання Галичини у 1349р. до Польщі король Казимир надав Львову 1356 року магдебурзьке право. Після 1772 року відійшов до Австрійської імперії, ставши столицею Королівства Галичини і Лодомерії. У II Речі Посполитій був центром воєводства, в радянські часи став обласним центром. Нині тут проживає понад 710 тисяч осіб.
У 1880 році було засновано монастир оо.-воскресінців у відремонтованому колишньому тимчасовому монастирі францисканок по вул. Пекарській, 45 (нині - 57); там же облаштували каплицю. У 1881-1882 роках воскресінці спорудили будинок інтернату для руських (українських) хлопців. У 1886-1887 роках було збудовано нове крило монастиря. Потім добудували поверх у старій частині та розширили будівлю інтернату.
Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
---|---|
Поточна дата: травень, 12 | |
1755 | - о. Антоній Воллович призначений єпископом-ординарієм Луцьким; |
1776 | - Львівська катедра стала санктуарієм Матері Божої Милосердної; |
1782 | - Луцький єпископ-помічник Ян Качковський освятив новобуздований костел Пресвятої Діви Марії у Городищі на Хмельниччині; |
1786 | - єпископ Фелікс Турський освятив наріжний камінь майбутнього домініканського храму Успіння Пресвятої Діви Марії у Тульчині на Вінничині; |
1911 | - освячено наріжний камінь каплиці в Ілавчому на Тернопільщині; |
1912 | - закладено наріжний камінь костелу Пресвятої Діви Марії Цариці Польщі у Берестянах на Львівщині; |
1928 | - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував новоспоруджений та оснащений храм Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Чорнушовцях на Львівщині; |
1934 | - єпископ Євгеній Базяк освятив дзвін 'Миколай' в костелі Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині; |
1935 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині консекрував архієпископ Болеслав Твардовський; |
1937 | - єпископ Євгеній Базяк консекрував новозбудований та оснащений храм св. Варвари у Биткові на Івано-Франківщині; |
1940 | - єпископ-помічник Луцький Стефан Вальчикевич помер у Луцьку та був похований на місцевому кладовищі; |
2018 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Архангела Михаїла у Мелітополі на Запоріжжі консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк; |
2024 | - єпископ Олександр Язловецький в костелі Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині коронував скульптурку Фатімської Богоматері освяченою Папою Франциском короною; |
Наступна дата: травень, 13 | |
1881 | - номінований єпископом-помічником Львівським з титулярним престолом в Трапезополісі о. Северин Моравський; |
1883 | - отримав єпископське свячення у Санкт-Петербурзі з рук Влоцлавського ординарія Олександра Бересьнєвіча о. Симон Козловський, номінований ординарієм Луцько-Житомирським; |
1989 | - майбутній єпископ о. Рафал Керницький освятив повернений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині; |
2012 | - каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі-Таірові проголошено санктуарієм Матері Божої Фатімської; |
2017 | - о. Едварда Каву призначено єпископом-помічником Львівської архiдієцезії; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті та архієпископ Мечислав Мокшицький в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині коронували скульптуру Фатімської Матері Божої коронами, освяченими Папою Римським Франциском; - повністю збудований та оснащений костел Святої Родини у Харкові консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк за участю єпископа Мар'яна Бучека, а також освятив нову скульптуру Пресвятої Богородиці на подвір'ї храму; |
2018 | - єпископ Едуард Кава в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині
освятив скульптури Ангела Миру і Фатімських трьох пастушків; - єпископ Леон Малий освятив капличку св. Йоана з Непомук, встановлену поблизу костелу св. Йоана Непомуцького у Боянах на Буковині; |
У 1888-1889 роках впритул до монастиря на місці старої розібраної каплиці було споруджено (в основному) костел для отців-воскресінців (архітетор Альбін Загурський), 25 листопада 1889 року міський магістрат дав дозвіл на відкриття новозбудованої святині. 1891 року скульптор П. Гарасимович виготовив головний вівтар храму за проектом архітектора Я. Кудельського. Завершили оснащення храму у 1892 році. 1932 року за настоятеля костелу о. Войцеха Цирвуса було частково змінено фасад костелу за проектом Лаврентія Дайчака; інтер'єр оздобили фресками Ян Смучак і Станіслав Еренфельд. У 1945 році костел закрили, облаштувавши у ньому склад, а в монастирських будівлях розмістили лікарню.
У 1992 році колишні костел та частину колишніх будівель оо.-воскресінців віддали Всеукраїнській Місії Милосердя «Добрий Самарянин» віри євангельської, і колишній римсько-католицький сакральний об'єкт є храмом Христа Спасителя. 11 вересня 1994 року після реставраційних робіт, здійснених за участю художників Сопінки, Пилип’яка, Хижняка, цей храм урочисто освятили. У 2014 році решту колишніх будівель оо.-воскресінців було передано Львівській єпархії УПЦ МП, яка частину приміщень, прилеглих до костелу, віддала євангелістам.