 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
79495 Львів-Винники,
вул. Львівська, 1,
+380 (32) 296-40-86, 296-40-86,
f.b.: parafijavynnyky
Pod koniec Xw. po upadku państwa Białych Chorwatów wschodnia część tych ziem została dołączona do Rusi Kijowskiej. Niebawem Biali Chorwaci odnowili swoje państwo zmieniając swoją narodowość na Rusinów. W I połowie XIII wieku król Daniel założył Lwów, a w 1272 roku stolica księstwa Halicko-Wołyńskiego została przeniesiona z Chełmu do Lwowa. Po dołączeniu tych ziem w 1349 roku do Polski, Lwów w 1356 roku otrzymał od króla Kazimierza Prawo Magdeburskie. Після 1772 року відійшов до Австрійської імперії, ставши столицею Королівства Галичини і Лодомерії. У II Речі Посполитій був центром воєводства, в радянські часи став обласним центром. Нині тут проживає понад 710 тисяч осіб.
Поселення Винники існує, принаймні, з XIII століття. У другій половині цього століття та в наступному належало родині львівських війтів Штехерів. 22 серпня 1352 року згадується як Малі Винники. 17 травня 1666 року отримало магдебурзьке право. У 1785-1940 роках тут існували німецькі колонії Вайнберґен і Унтерберґен. 1880 року місто нараховувало майже півтори тисячі українців, 1200 німців і 200 поляків. 1939 року чисельність поляків зросла до 2800, а українців - до 2600 осіб. У 1940-1959 роках Винники були центром району, нині ж належать до Львова у складі Личаківського району. Проживає у місті майже 22 тисячі мешканців.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: październik, 08 | |
| 1658 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Комарні на Львівщині консекрував архієпископ Ян Тарновський; |
| 1743 | - єпископ Вацлав Сераковський консекрував костел св. Катерини Олександрійської у Воютичах на Львівщині; |
| 1752 | - храм св. Ап. Матвія у Крукеничах на Львівщині консекрував єпископ А. Пруський; |
| 1753 | - храм св. Катерини Олександрійської у Мишлятичах на Львівщині після часткового ремонту консекрував єпископ Вацлав Сераковський; |
| 1775 | - єпископська консекрація у Варшаві єпископом Познаньським Анджеєм Млодзєйовським о. Каспера Цецішовського, призначеного єпископом-коад'ютором Київським; |
| 1784 | - єпископ-коад'ютор Київський Каспер Цецішовський прийняв урядування Київською дієцезією, яка згодом стала називатись Луцько-Житомирською; |
| 1789 | - єпископ Адам Красинський консекрував костел Пресвятої Трійці у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині; |
| 1922 | - костел св. Миколая у Бібрці на Львівщині консекрував єпископ Болеслав Твардовський; |
| 2005 | - новоспоруджений та оснащений храм св. Ап. Фоми i Святої Родини у Томашгороді на Рівненщині консекрував єпископ Маркіян Трофим'як; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович освятив дзвони костелу Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
| 2011 | - єпископ Леон Дубравський урочисто освятив новоспоруджений костел Воздвиження Хреста Господнього у
Крижополі на Вінничині; - єпископ Леон Дубравський освятив фундамент та хрест на вежу храму св. Катерини Олександрійської, cвв. Апп. Петра і Павла у Вапнярці на Вінничині; |
| 2017 | - єпископ Віталій Скомаровський в костелі Пресвятої Трійці у Затурцях на Волині освятив пам’ятну дошку депутату Сергію Мартиняку, коштом якого проведено зовнішній ремонтн храму; |
| 2021 | - єпископ Броніслав Бернацький та архієпископ Мечислав Мокшицький консекрували костел св. Миколая (санктуарій Матері Божої Салетинської) у Лановичах на Львівщині; |
| Następna data: październik, 09 | |
| 1705 | - первісний костел св. Йосифа Обручника i Пресвятої Діви Марії у Мельниці на Волині консекрував єпископ Олександр Виговський; |
| 1718 | - єпископ-помічник Львівський Фелікс Шанявський консекрував храм Пресвятої Трійці у Терновиці (Брухналі) на Львівщині; |
| 1938 | - новоспоруджений костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Литвинові на Тернопільщині освятив архієпископ Болеслав Твардовський; - новозбудований храм Воздвиження Святого Хреста у Новому Селі на Львівщині освятив єпископ Перемишльський Францішек Барда; |
| 2013 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив територію під будівництво другої частини комплексу резиденції єпископа, Курії та парафіяльного будинку у Харкові; |
| 2021 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив нові вітражі Ісуса Доброго Пастиря, Пресвятої Діви Марії, св. Йосифа, бл. Целестина, св. Йоана Павла II та св. Фаустини в костелі Божого Милосердя у Львові-Рясному; |
У 1736 році у Винниках визнали чудотворним образ Матері Божої Ченстоховської, який власниця міста Маріанна Тарло перенесла до палацової каплиці. При ній постала капеланія, а 1738 року та ж Маріана Тарло фундувала спорудження костелу. Його будували за проектом, ймовірно, Бернарда Меретина, майже тридцять років, і 1766 року сюди перенесли чудотворний образ Матері Божої Ченстоховської. Утворену парафію обслуговували оо.-піяри до 1784 року, коли було ліквідовано їх монастир (ще 1750 року Винники придбав єпископ-помічник Львівський Самуель Гловинський та 1756 року подарував місто колегії піярів у Львові).
У 80-90-х роках XIX століття костел розбудували, а 1896 року його було консекровано. У 1912 році відбувся грунтовний ремонт святині. Вона мала головний вівтар 1781 року із згаданою вище чудотворною іконою та два бічні дерев'яні вівтарі 1795 року св. Антонія і Божого Серця, а також дзвіницю з трьома дзвонами, які освятили 1924 року. Від 1906 року парафію, що наприкінці 30-х років налічувала понад 3200 вірних у місті та ще у трьох сусідніх селах, обслуговував багаторічний настоятель о. Антоній Сачинський.
Останній винниківський душпастир о. Владислав Пеле разом із костельним майном виїхав до Польщі 8 травня 1946 року. Зачинений костел використовувався радянською владою як складське приміщення. 1992 року його повернули вірним. Костел освятив єпископ-помічник Львівський Рафал Керницький OFM Conv. 27 листопада 2016 року архієпископ Мечислав Мокшицький коронував чудотворну ікону Матері Божої та проголосив храм санктуарієм. Продовжується реставрація костелу, поряд відбудовується колишній парафіяльний будинок.
Тривалий час Винники обслуговували оо.-францисканці конвентуальні (zakon Braci Mniejszych Konwentualnych), а нині місцевим костелом опікуються дієцезіальні священники.
