79037 Львів,
вул. Мазепи, 48
Наприкінці Xст. після занепаду держави білих хорватів східна частина цих земель була приєднана до Київської Русі. Невдовзі
білі хорвати відновили свою державність, змінивши етнічну назву на русинів та галичан. У І половині XIIIст. король Данило
заснував Львів, а 1272 року було перенесено столицю Галицько-Волинської держави з Холма до Львова. Після приєднання
Галичини у 1349р. до Польщі король Казимир надав Львову 1356 року магдебурзьке право. Після 1772 року відійшов до Австрійської імперії,
ставши столицею Королівства Галичини і Лодомерії. У II Речі Посполитій був центром воєводства, в радянські часи став обласним центром.
Нині тут проживає понад 710 тисяч осіб.
Перша писемна згадка про поселення Збоїще, яке нині є частиною Львова, датується 1353 роком. Місцеві римо-католики
до ІІсв. війни належали до парафії у Малехові, розташованої поблизу Львова.
Наріжний камінь під будівництво розташованого поблизу костелу Матері Божої Неустанної Допомоги Дому
Милосердя у Львові на Збоїщах освятив 16 червня 2015 року архієпископ Мечислав Мокшицький, а 12 листопада
2017 року освятив і сам новозбудований Дім, і каплицю у ньому.
В осередку для бездомних і бідних, який провадитимуть брати-альбертинці (згромадження Братів Альбертинців) та сестри-альбертинки (згромадження Сестер
Альбертинок Слугинь Убогих), проживатиме 40 бездомних чоловіків. Там буде кухня для бідних, яка щодня готуватиме
їжу для трьох сотень осіб, лазня, що обслуговуватиме 40 осіб щодня, а також майстерня на 15 робочих місць для мешканців
притулку.
