ЛЬВІВ - Збоїще. Костел Матері Божої Неустанної Допомоги (1998 - 2012). Львівська обл., Львівський р-н

79037 Львів,
вул. Мазепи, 46,
+380 (32) 293-56-02,
f.b.: 372885339582480

Наприкінці Xст. після занепаду держави білих хорватів східна частина цих земель була приєднана до Київської Русі. Потім білі хорвати відновили свою державність, змінивши етнічну назву на русинів та галичан. У І половині XIIIст. король Данило заснував Львів, а 1272 року сюди перенесли столицю Галицько-Волинської держави з Холма. Після приєднання Галичини у 1349р. до Польщі Львів отримав 1356 року магдебурзьке право. Після 1772 року відійшов до Австрійської імперії, ставши столицею Королівства Галичини і Лодомерії. У II Речі Посполитій був центром воєводства, в радянські часи став обласним центром. Нині тут проживає понад 730 тисяч осіб.

Перша писемна згадка про поселення Збоїще, яке нині є частиною Львова, датується 1353 роком. Місцеві римо-католики до ІІсв. війни належали до парафії у Малехові, розташованої поблизу Львова.

У 1992 році місцевим вірним було повернено у дуже зруйнованому стані дерев'яну каплицю, споруджену у 1932-1933 роках. Проте навіть після ремонту святиня перебувала у дуже поганому технічному стані, тому 1998 року її розібрали. І цього ж року розпочалось будівництво мурованого костелу за новаторським проектом З. Отто (Краків), Сергія Юрченка (Київ) та О. Матвіїва (Львів) (наріжний камінь храму освятив 2 червня 1997 року Святіший Отець Йоан Павло ІІ під час візиту до Легниці у Польщі).

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 10
1903 - костел Всіх Святих у Ходорові на Львівщині консекрував єпископ Йосиф Вебер;
1934 - жовківський декан та настоятель о. Лаврентій Ожга освятив наріжний камінь майбутньої каплиці у Глинську на Львівщині;
- о. Вікентій Смаль освятив новозбудований костел Пресвятої Діви Марії Помічниці Вірних у Рибному на Івано-Франківщині;
1952 - в Кочев'є (Словенія) народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович;
1995 - о. Станіслав Падевський, майбутній ординарій Харківсько-Запорізький, консекрований на єпископа у Кам’янець-Подільській катедрі Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Антоніо Франко;
Наступна дата: червень, 11
1872 - в Санкт-Петербурзі відбулась єпископська хіротонія о. Франца Цоттмана, призначеного єпископом-ординарієм Тираспольським;
1989 - повернений костел св. Миколая, єп. мч. у Чернівцях на Вінничині освятив єпископ Едвард Бялогловський з Перемишля (Польща);
2000 - єпископ Станіслав Падевський освятив відремонтований костел Святого Духа у Глинянах на Львівщині;
2005 - єпископ Леон Малий освятив каплицю Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Великих Бірках на Тернопільщині;

1 грудня 2001 року єпископ Станіслав Падевський освятив нижню каплицю споруджованого храму, у якій почали відправляти Святі Меси. Мінімалістичний вівтар спроектований і подарований храмові познанським архітектором Веронікою Венславською. Справа до костелу прилягає вузька дзвіниця відкритого типу із трьома дзвонами. Перед входом до храму встановлено залишки придорожної скульптури, датованої 1615 роком. У 2015-2017 роках біля костелу постав Дім милосердя імені св. брата Альберта. 27 червня 2015 року архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував храм, 27 червня 2019 року освятив каплицю Поєднання.

Парафію обслуговують оо.-воскресінці (згромадження Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа), котрі відправляють Служби Божі українською та польською мовами. В парафії працюють брати-альбертинці (згромадження Братів Альбертинців) та сестри-альбертинки (згромадження Сестер Альбертинок Слугинь Убогих), які опікуються спорудженим у 2015-2017 роках біля костелу Домом милосердя імені св. брата Альберта.

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми