|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
79037 Львів,
вул. Мазепи, 46,
+380 (32) 293-56-02,
f.b.: 372885339582480
Pod koniec Xw. po upadku państwa Białych Chorwatów wschodnia część tych ziem została dołączona do Rusi Kijowskiej. Niebawem Biali Chorwaci odnowili swoje państwo zmieniając swoją narodowość na Rusinów. W I połowie XIII wieku król Daniel założył Lwów, a w 1272 roku stolica księstwa Halicko-Wołyńskiego została przeniesiona z Chełmu do Lwowa. Po dołączeniu tych ziem w 1349 roku do Polski, Lwów w 1356 roku otrzymał od króla Kazimierza Prawo Magdeburskie. Після 1772 року відійшов до Австрійської імперії, ставши столицею Королівства Галичини і Лодомерії. У II Речі Посполитій був центром воєводства, в радянські часи став обласним центром. Нині тут проживає понад 710 тисяч осіб.
Перша писемна згадка про поселення Збоїще, яке нині є частиною Львова, датується 1353 роком. Місцеві римо-католики до ІІсв. війни належали до парафії у Малехові, розташованої поблизу Львова.
У 1992 році місцевим вірним було повернено у дуже зруйнованому стані дерев'яну каплицю, споруджену у 1932-1933 роках. Проте навіть після ремонту святиня перебувала у дуже поганому технічному стані, тому 1998 року її розібрали. І цього ж року розпочалось будівництво мурованого костелу за новаторським проектом З. Отто (Краків), Сергія Юрченка (Київ) та О. Матвіїва (Львів) (наріжний камінь храму освятив 2 червня 1997 року Святіший Отець Йоан Павло ІІ під час візиту до Легниці у Польщі).
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: listopad, 08 | |
| 1908 | - теребовельський декан та настоятель о. Станіслав Коженьовський освятив ще не завершений храм Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Глещаві на Тернопільшині; |
| 1998 | - костел св. Архангела Михаїла у Кузьмині на Хмельниччині освятив єпископ Ян Ольшанський; |
| Następna data: listopad, 09 | |
| 1834 | - інгрес до Львівської архікатедри митрополита-архієпископа Франциска Лушина; |
| 1924 | - вмуровано наріжний камінь костелу cв. Станіслава Костки у Чемеринцях на Львівщині; |
| 1996 | - храм Діви Марії Цариці у Кобелевиці на Закарпатті освятив єпископ Антал Майнек; |
| 1997 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Коростишеві на Житомирщині консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк; |
| 2019 | - у Київській співкатедрі консекрований Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Гуджеротті о. Олександр Язловецький, призначений єпископом-помічником Київсько-Житомирським; |
| 2020 | - у крипті Кам'янець-Подільської катедри поряд з єпископом-ординарієм Яном Ольшанським похоронено єпископа-помічника Яна Нємца; |
1 грудня 2001 року єпископ Станіслав Падевський освятив нижню каплицю споруджованого храму, у якій почали відправляти Святі Меси. Мінімалістичний вівтар спроектований і подарований храмові познанським архітектором Веронікою Венславською. Справа до костелу прилягає вузька дзвіниця відкритого типу із трьома дзвонами. Перед входом до храму встановлено залишки придорожної скульптури, датованої 1615 роком. У 2015-2017 роках біля костелу постав Дім милосердя імені св. брата Альберта. 27 червня 2015 року архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував храм, 27 червня 2019 року освятив каплицю Поєднання.
Парафію обслуговують оо.-воскресінці (zgromadzenie Zmartwychwstawania Pana naszego Jezusa Chrystusa), котрі відправляють Служби Божі українською та польською мовами. В парафії працюють брати-альбертинці (zgromadzenie Braci Albertynów) та сестри-альбертинки (згромадження Сестер Альбертинок Слугинь Убогих), які опікуються спорудженим у 2015-2017 роках біля костелу Домом милосердя імені св. брата Альберта.
Strona główna