TRUSKAWIEC. Kościół p.w. Wniebowzięcia (Uspinnya) Najświętszej Maryi Panny (1859 - 1860). Lwowski obw., Drohobycki r-n

82200 Трускавець,
вул. Суховоля, 1,
+380 (3247) 515-12

Вперше Трускавець згадується у документах 1425 року, є згадки також у 1427, 1434, 1462, 1469 і 1471 роках. Із 20-х - 30-х років XIXст. село розвивалось як водолікувальний курорт. 1857 року тут проживало 932 мешканців, 1880 року - 1170 (1042 українців, 110 поляків і 18 німців), 1939 року - 3400, нині - понад 28 тисяч осіб. У 1947-1948рр. Трускавець отримав статус міста.

Нечисленні місцеві католики латинського обряду належали до парафії cв. Ап. Варфоломія у Дрогобичі. В середині ХІХст. їх було менше десяти, проте сезонно до села на оздоровлення приїжджало чимало вірян. Саме для них наприкінці 50-х років цього ж століття тут і постала каплиця.

Збудували муровану каплицю у Трускавці у 1859-1860 роках за проектом інженера Вінцентія Кюна під наглядом будівничого Адама Берського коштом відпочиваючих вірних. До спорудження святині долучились також депутат Володимир Руссоцький та намісник Галичини Агенор Голуховський. Освятив її єпископ Перемишльський Адам Ясінський, який 24 грудня 1860 року дозволив проводити тут богослужіння. Здійснювались вони лише сезонно кожного року іншим відпочиваючим душпастирем. Впродовж наступних років трускавецька каплиця отримала багате спорядження за рахунок заможних відпочиваючих та місцевих власників об'єктів оздоровлення.

Вже 1870 року каплиця у Трускавці мала оснащені значними образами окрім головного, принаймні, два бічних вівтарі, а у 1887-1888 роках отримала новий головний вівтар замість, ймовірно, згорілого старого. 1890 року дах святині покрили бляхою, у 1892 році кам'яний хрест на ній замінили залізним. Кількість римо-католиків, що постійно проживали у селі, наприкінці ХІХст. досягла трьох сотень, а у першому десятилітті наступного століття перевищила чотири сотні. Окрім того, суттєво збільшилась чисельність відпочиваючих римо-католиків. Тому церквовна влада 22 травня 1909 року заснувала тут парафіяльну експозитуру, проте внаслідок проблем із житлом для священника та його утриманням це рішення було реалізоване лише 1 липня 1925 року.

Втім, труднощі із утворенням парафіяльної експозитури у Трускавці не завадили розпочати розширення каплиці до рівня костелу, для чого не тільки зібрали необхідні кошти, але й отримали подаровану одним із власників села Владиславом Жултовським земельну ділянку, на якій спочатку здійснили перепланування та облаштування всієї костельної території. У 1912-1913 роках завдяки зусиллям дрогобицького настоятеля о. Яна Шалайки до святині добудували більшу і вищу неоготичну частину та реконструювали стару будівлю. 11 липня 1914 року таким чином розбудований костел консекрував єпископ Перемишльський Йосиф Пельчар.

Схоже, що І світова війна не завдала шкоди трускавецькому костелу, який у міжвоєнний час суттєво збільшив своє спорядження. Зокрема, 1921 року мав вже шість вівтарів, а 1927 року - сім. Саме цього, 1927 року заснована ще два роки тому парафіяльна ескпозитура, яка так і не з'явилась у схематизмах Перемишльської дієцезії, була піднесена 11 липня 1927 року до рангу тимчасовї парафії, а 5 лютого 1938 року стала повноцінно діючою парафією, що охопила також ще кілька сусідніх сіл із каплицею у Стебнику. Від самого початку її адміністрував о. Владислав Пьотровський.

Завдяки зусиллям оо. Пьотровського та Адама Вуйціка, який від 1933 року адміністрував парафію в Трускавці, костел додатково облаштували, зокрема, 1928 року його електрифікували, 1933 року осушили терен навколо храму та встановили бетонну підлогу замість дерев'яної, 1934 року оштукатурили ззовні та всередині, а в 1935р. за проектом та під керівництвом інженера Тадеуша Яроша розпочали будівництво парафіяльного будинку, який 1937 року освятив бориславський настоятель та декан о. Андрій Осікович. 15 липня 1935 року єпископ-помічник Катовіцький освятив придбаний у Вроцлаві та змонтований цього ж року орган. Наприкінці 30-х років парафія продовжувала обслуговуватись о. Вуйціком, нараховувала понад півтори тисячі вірян та мала, окрім стебниківської, ще каплицю Матері Божої Ченстоховської сс.-михаліток в Трускавці.

У 1945 році о. Вуйцік разом із частиною костельного майна виїхав із Трускавця до Польщі. Храм, який уникнув руйнувань під час ІІ світової війни, радянська влада зачинила та використовувала спочатку як складське приміщення, а потім перебудувала на планетарій. Всі сім вітарів храму, орган та інше не вивезене до Польщі спорядження було повністю знищене. У 1990-1994 роках святиню поступово, частинами повернули вірним, які 1996 року розпочали реконструкцію всього костелу за проектом Юрія Грищенка. 2009 року було придбано у Німеччині та змонтовано орган. Реставрація храму тривала аж до 2002 року, коли 1 червня його освятив кардинал Мар'ян Яворський.

Трускавець обслуговували отці-редемптористи (згромадження Пресвятого Відкупителя), а від 2020 року нею опікуються місіонери-кларетини (zgromadzenie Misjonarzy Synów Niepokalanego Serca Błogosławionej Maryi Dziewicy) із парафії св. Варвари у Бориславі. Працюють також черниці із згромадження Сестер Служниць Непорочно Зачатої Діви Марії (слугині зі Старої Всі).